Переклад тексту пісні Наследство - ГРОТ

Наследство (оригінал)

Сто перезимованных зим
Сто по сто разбитых сапог в грязи
Каждый день с едой на столе
Каждый раз забывая болеть
Каждая пройденная напасть
В любую погоду, в любую власть
Все это глубоко во мне лежит
Я получил в наследство свою жизнь
Раскулаченные плетутся в Сибирь
На подводах и волоком вверх по Оби
Каждым их шагом плетется судьба
На чужбине — это еще не в гробах
Они зачем-то решили, что не умрут
Закапываясь под землю, долбили промерзший грунт
Белыми ладонями землянку накроет метель
В ней упорно дышат, говорят, рожают детей
Люди в землянках, как семена в борозде
Взойдет поселок, точкой на карте завладев
Свежие срубы осядут, но мужчины уйдут
На нереально далекую, но личную войну
Чтобы выжил тот, кто им не знаком
Чтобы выжить самим, и вернуться пешком
Европа останется просвещенной благодаря
Неотесанным крестьянам, охотникам, егерям
Победители уже спят вечным сном в траве
Выжившим возвращаться довоевывать век
Разминировать, лечить, вязать снопы
Поднимать империю из бесфамильной толпы
Устраивать быт во время и после переворотов
Как реликвию хранить номер в очереди за льготой
Сколько людей, и в каких краях
Друг в друге продолжались чтобы родился я?
Ширится жизни река
Вьется ручей напева
Тянется к солнцу через века
Племени нашего древо
Мчатся эпохи стремглав
И осыпаются кругом
Флаги с мундирами, точно листва
С тысячелетнего дуба
Листья всего на сезон
Форма, валюта, гражданство
Сбросив бессчетное множество крон
Мы продолжаем рождаться
Плачет дитя на руках
Вьется ручей напева
Ширится жизни нашей река
Тянется к солнцу древо
В заброшенной деревне имеется большое кладбище
Прогнившие могилы старые остались там ещё
Продираюсь глубже через заросли, кусты
Там, где громыхала жизнь, остался тихий пустырь
Жены встречали охотников, распахивая ставни,
Но кино закончилась, кинозал был всеми оставлен
Только по весне под солнцем зеленеют ветви
Лежат кости людей, из кого я по кусочкам слеплен
Там прабабушка и прадед на фотке суровые
Они приехали в Сибирь во времена голодомора
И, узнавая их, узнаю являюсь кем я
Потресканные фотки — там по шесть детей в семьях
Как они все жили, мне бы разузнать точно
Я рисую дерево предков на обрывке листочка
Вместо реки останется устье
Через десять лет здесь и кладбища не будет, допустим
Через двадцать лет кого-то смерть ударит током
И еще сложнее нам будет добраться до истоков
Я запишу себя в книгу родни
И подниму свой факел — им сверху видно мои огни
Ширится жизни река
Вьется ручей напева
Тянется к солнцу через века
Племени нашего древо
Мчатся эпохи стремглав
И осыпаются кругом
Флаги с мундирами, точно листва
С тысячелетнего дуба
Листья всего на сезон
Форма, валюта, гражданство
Сбросив бессчетное множество крон
Мы продолжаем рождаться
Плачет дитя на руках
Вьется ручей напева
Ширится жизни нашей река
Тянется к солнцу древо

Наследство (переклад)

Сто перезимованих зим
Сто по сто розбитих чобіт у бруді
Щодня з їжею на столі
Щоразу забуваючи хворіти
Кожна пройдена напасть
За будь-якої погоди, за будь-якої влади
Все це глибоко у мені лежить
Я отримав у спадок своє життя
Розкуркулені плетуть у Сибір
На підводах і волоком вгору по Обі
Кожним їхнім кроком пасе доля.
На чужбині — це ще не в трунах
Вони навіщось вирішили, що не помруть
Закопуючись під землю, довбали промерзлий ґрунт
Білими долонями землянку накриє хуртовина
У ній уперто дихають, кажуть, народжують дітей
Люди в землянках, як насіння в борозні
Зійде селище, крапкою на карті заволодівши
Свіжі зруби осядуть, але чоловіки підуть
На нереально далеку, але особисту війну
Щоб вижив той, хто ним не знаком
Щоб вижити самим і повернутися пішки
Європа залишиться освіченою завдяки
Неотесаним селянам, мисливцям, єгерям
Переможці вже сплять вічним сном у траві
Вижилим повертатися довойовувати вік
Розмінувати, лікувати, в'язати снопи
Піднімати імперію з безпамільного натовпу
Влаштовувати побут у час та після переворотів
Як реліквію зберігати номер у черзі за пільгою
Скільки людей, і в яких краях
Друг в другу продовжувалися, щоб народився я?
Поширюється життя річка
В'ється струмок наспіву
Тягнеться до сонця через століття
Племені нашого дерева
Мчать епохи стрімголов
І обсипаються кругом
Прапори з мундирами, наче листя
З тисячолітнього дуба
Листя всього на сезон
Форма, валюта, громадянство
Скинувши безліч крон
Ми продовжуємо народжуватися
Плаче дитя на руках
В'ється струмок наспіву
Поширюється життя нашої річки
Тягнеться до сонця дерево
У занедбаному селі є великий цвинтар
Прогнили старі могили залишилися там ще
Продираюся глибше через зарості, кущі
Там, де гуркотіло життя, залишився тихий пустир.
Дружини зустрічали мисливців, розорюючи віконниці,
Але кіно закінчилася, кінозал був усіма залишений
Тільки по весні під сонцем зеленіють гілки
Лежать кістки людей, з кого я за шматочками зліплений
Там прабабуся і прадід на фото суворі
Вони приїхали в Сибір під час голодомору
І, впізнаючи їх, впізнаю є ким я
Потріскані фотки— там по шість дітей у сім'ях
Як вони всі жили, мені дізнатися точно
Я малюю дерево предків на уривку листочка
Замість річки залишиться гирло
Через десять років тут і кладовища не буде, припустимо
Через двадцять років когось смерть ударить струмом
І ще складніше нам буде дістатися до витоків
Я запишу себе в книгу рідні
І підніму свій смолоскип — ним зверху видно мої вогні
Поширюється життя річка
В'ється струмок наспіву
Тягнеться до сонця через століття
Племені нашого дерева
Мчать епохи стрімголов
І обсипаються кругом
Прапори з мундирами, наче листя
З тисячолітнього дуба
Листя всього на сезон
Форма, валюта, громадянство
Скинувши безліч крон
Ми продовжуємо народжуватися
Плаче дитя на руках
В'ється струмок наспіву
Поширюється життя нашої річки
Тягнеться до сонця дерево