| У рідній країні вмиратиме рідніше
|
| Мій єдиний шанс – це бути сильнішим
|
| Але від тайги до британських морів
|
| Червона армія найсильніша
|
| Моя святиня в долонях ворога
|
| У моїй колисці снігопад та пурга
|
| І я такий беззахисний, як біла ганчірка
|
| Я найголовніша людина на Землі
|
| І я продовжуюсь все далі і далі
|
| І глуше і тугіше, все нижче і гаже
|
| Пощастило!
|
| Мені так пощастило!
|
| Дешеві трагедії всередині загону
|
| Вони оголосили нас поза законом
|
| І сонечко світить, дітлахи грають
|
| А нас убивають будинками, трунами
|
| Словами, ліжками та люберами
|
| Матерою гримасою святих цибулин
|
| Холодні панки йдуть рядами
|
| По побитих пляшках у оплачений рай
|
| Все далі і далі і тихіше і нижче
|
| І глуше і тугіше і суші і гаже...
|
| Пощастило!
|
| Їм так пощастило!
|
| Але якщо в цьому житті так не пощастило
|
| Значить у наступній, можливо, пощастить трохи більше
|
| І коли вже нічого буде втрачати
|
| Ми поплачемо і тупо промовимо: «Насрать!»
|
| Залишаючись живими через вагому причину
|
| Що в подібній країні западло вмирати
|
| Продовжуючи своїм животом дорожити
|
| Спливаючи слиною, всім подобається жити
|
| Все далі і далі і тихіше і нижче
|
| І глуше і тугіше і суші і гаже
|
| Пощастило!
|
| Їм так пощастило!
|
| Усім так пощастило!
|
| Нам так пощастило! |