Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Весна 2 , виконавця - Город 312. Пісня з альбому Новая музыка, у жанрі Русский рок Дата випуску: 09.01.2010 Лейбл звукозапису: ООО «Продюсерский центр И.Матвиенко» Мова пісні: Російська мова
Весна 2
(оригінал)
У неё в голове не метель, а зима с ураганами,
А в вишневых губах её прячутся глупостей тысячи.
И она для него – невозможная, чУдная, странная,
Но никак её образ в сознанье своем он не выключит.
И порою ночами уставший, измученный мыслями,
Он до боли в глазах изучает её фотографии.
А она излагает себя и эмоции письменно,
Молча гладит бельё и воюет с замызганым кафелем
Это весна, весна придумана, весна!
Ей особая причина не нужна
Только чего-то там напутано
Город спал, а тут она
Всё перевернула весна
Весна... Весна...
И без вариантов!
Весна... Весна...
Он наивно считает, что сможет со всем этим справиться,
Что она – как и многие – вспыхнет и скоро забудется.
А она всё твердит себе, что далеко не красавица
По ночам гонит мысли о нем по пустым тихим улицам
И встречая её, он старается, держит дистанцию,
Убеждает себя в несерьезности всей ситуации.
А она едет с ним до не ненужной ей, в принципе, станции,
Чтобы только ему пару лишних минут улыбаться
Это весна, весна придумана, весна!
Ей особая причина не нужна
Только чего-то там напутано
Город спал, а тут она
Всё перевернула весна
Весна... Весна...
И без вариантов!
Весна... Весна...
Это весна, весна...
Ей особая причина не нужна
Только чего-то там напутано
Город спал, а тут она
Всё перевернула весна
И без вариантов!
Весна...
И без вариантов!
(переклад)
У неї в голові не хуртовина, а зима з ураганами,
А у вишневих губах її ховаються дурниці тисячі.
І вона для нього – неможлива, дивна, дивна,
Але ніяк її образ у своїй свідомості він не виключить.
І часом ночами втомлений, змучений думками,
Він до болю в очах вивчає її фотографії.
А вона викладає себе та емоції письмово,
Мовчки гладить білизну і воює із замизаними кахлями
Це весна, весна вигадана, весна!
Їй особлива причина не потрібна
Тільки чогось там наплутано
Місто спало, а тут вона
Все перевернула весна
Весна... Весна...
І без варіантів!
Весна... Весна...
Він наївно вважає, що зможе з усім цим упоратися,
Що вона – як і багато хто – спалахне і незабаром забудеться.
А вона все твердить собі, що далеко не красуня
Ночами жене думки про нього по порожніх тихих вулицях
І зустрічаючи її, він намагається, тримає дистанцію,
Переконує себе у несерйозності всієї ситуації.
А вона їде з ним до непотрібної їй, в принципі, станції,