Переклад тексту пісні Невидимка - Город 312

Невидимка (оригінал)

Никто не знает, как её зовут,
Никто не видел, как она смеётся.
Закутавшись в зелёную листву,
Она пугливо прячется от солнца…
В глазах её такая печаль
И океан несбывшихся желаний.
А рядом с нею лето невзначай
Уснуло на расправленном диване.
Ей проще быть невидимкой,
Подумаешь, мир не заметит слёз.
Кому-то пусть глупо и дико,
А вот для неё это всё всерьёз,
Ответ на главный вопрос.
Ей незачем звонить по пустякам,
Она свою галактику открыла,
Пусть принца не придумала пока,
Но там и без него довольно мило.
И бабочки парят выше крыш,
И люди выполняют обещанья
Там все свои обиды простишь,
Насмешки в изумруды превращая.
Ей проще быть невидимкой,
Подумаешь, мир не заметит слёз.
Кому-то пусть глупо и дико,
А вот для неё это всё всерьёз,
Ответ на главный вопрос.
В глазах её такая печаль
И океан несбывшихся желаний.
А рядом с нею лето невзначай
Уснуло на расправленном диване.
Ей проще быть невидимкой,
Подумаешь, мир не заметит слёз.
Кому-то пусть глупо и дико,
А вот для неё это всё всерьёз,
Ей проще быть невидимкой,
Подумаешь, мир не заметит слёз.
Кому-то пусть глупо и дико,
А вот для неё это всё всерьёз,
Ответ на главный вопрос.

(переклад)

Ніхто не знає, як її звуть,
Ніхто не бачив, як вона сміється.
Закутавшись у зелене листя,
Вона полохливо ховається від сонця…
В очах її такий смуток
І океан нездійснених бажань.
А поряд з нею літо ненароком
Заснуло на розправленому дивані.
Їй простіше бути невидимкою,
Подумаєш, світ не помітить сліз.
Комусь нехай безглуздо і дико,
А ось для неї це все серйозно,
Відповідь на головне питання.
Їй нема чого дзвонити через дрібниці,
Вона свою галактику відкрила,
Нехай принца не придумала поки,
Але там і без нього досить мило.
І метелики ширяють вище дахів,
І люди виконують обіцянки
Там усі свої образи вибачиш,
Насмішки в смарагди перетворюючи.
Їй простіше бути невидимкою,
Подумаєш, світ не помітить сліз.
Комусь нехай безглуздо і дико,
А ось для неї це все серйозно,
Відповідь на головне питання.
В очах її такий смуток
І океан нездійснених бажань.
А поряд з нею літо ненароком
Заснуло на розправленому дивані.
Їй простіше бути невидимкою,
Подумаєш, світ не помітить сліз.
Комусь нехай безглуздо і дико,
А ось для неї це все серйозно,
Їй простіше бути невидимкою,
Подумаєш, світ не помітить сліз.
Комусь нехай безглуздо і дико,
А ось для неї це все серйозно,
Відповідь на головне питання.