Переклад тексту пісні Постскриптум - galat

Постскриптум (оригінал)

В моей душе идет ливень
Я дышу в этой воде спокойно, словно амфибия
И не нужен зонт-дождевик мне
Я не пытаюсь что-то менять и меняться, взял и просто смирился
Спроси любого, кто знает давно так меня хорошо
Им не приятель я сторонний не хотят быть со мной
Я сам себя ненавижу, блять, хоть нажимай на курок!
В моей бошке эта опухоль под названием «мозг»
Я печатаю текст все хуже с каждой минутой
Как я вообще попадаю по буквам
Наступаю на лужи, промокаю, и хуй с ним
Я из воды, из пустоты, меня не существует
Психиатр сказал: «проблемы лишь в голове»
Я то думал, что в руках, мудак отдай мне деньги
Я заработал их трудом, мне не дал их отец
Как и заботу, воспитание и нормального детства
Дети — цветы жизни, мама мне говорила,
Но цветы жизни мои растут на могилах
Еще в детстве далеком я мечтал оставить постскриптум
Чтобы после меня слова мои жили и жили
Дети — цветы жизни, мама мне говорила,
Но цветы жизни мои растут на могилах
Еще в детстве далеком я мечтал оставить постскриптум
Чтобы после меня слова мои жили и жили
Я сам с собою долго спорил
Мне друг сказал, мол я немного болен
Мол я того немного, какой в пизду немного
Я ушел в себя так далеко, что не поможет компас
Мне найти домой дорогу, да я шел по звездам
Обжигая стопы ног и мог забить, но кто бы вспомнил
О том, что ранит сердце, о том, что я не вечен
«Эй, Галат, в пизду твои страдания, подавай-ка версус!»
Можешь меня не слушать, я заигрался в баттлы
Знай, за ареной цирка клоуны всегда печальны
Я так устал от фарса, на меня давит вакуум
Как хорошо, что выпал шанс мне с вами попрощаться
И мне не надо лишних слов
Я и так вижу насквозь этот мир и его наживое
Мой юный друг, запомни:
«Что не боится смерти, то от чего век погиб душою»
Дети — цветы жизни, мама мне говорила,
Но цветы жизни мои растут на могилах
Еще в детстве далеком я мечтал оставить постскриптум
Чтобы после меня слова мои жили и жили
Дети — цветы жизни, мама мне говорила,
Но цветы жизни мои растут на могилах
Еще в детстве далеком я мечтал оставить постскриптум
Чтобы после меня слова мои жили и жили

Постскриптум (переклад)

У моїй душі йде злива
Я дихаю в цій воді спокійно, наче амфібія
І не потрібна парасолька-дощовик мені
Я не намагаюся щось змінювати і змінюватися, взяв і просто змирився
Запитай будь-кого, хто знає давно так мене добре
Їм не приятель я сторонній не хочуть бути зі мною
Я сам себе ненавиджу, блювати, хоч натискай на курок!
У моїй бошці ця пухлина під назвою «мозок»
Я друкую текст все гірше з кожною хвилиною
Як я взагалі потрапляю по літерах
Наступаю на калюжі, промокаю,і хуй з ним
Я з води, з порожнечі, мене не існує
Психіатр сказав: «Проблеми лише в голові»
Я то думав, що в руках, мудак віддай мені гроші
Я заробив їх трудом, мені не дав їх батько
Як і турботу, виховання та нормального дитинства
Діти — квіти життя, мама мені говорила,
Але квіти життя мої ростуть на могилах
Ще в дитинстві далекому я мріяв залишити постскриптум
Щоб після мене слова мої жили і жили
Діти — квіти життя, мама мені говорила,
Але квіти життя мої ростуть на могилах
Ще в дитинстві далекому я мріяв залишити постскриптум
Щоб після мене слова мої жили і жили
Я сам з собою довго сперечався
Мені друг сказав, мовляв я трохи хворий
Мовляв я того трохи, який у пізду трохи
Я пішов у себе так далеко, що не допоможе компас
Мені знайти додому дорогу, так я йшов по зірках
Обпалюючи стопи ніг і міг забити, але хто б згадав
Про те, що ранить серце, про те, що я не вічний
«Гей, Галат, в пизду твої страждання, подавай-но версус!»
Можеш мене не слухати, я загрався в батли
Знай, за ареною цирку клоуни завжди сумні
Я так втомився від фарсу, на мене тисне вакуум
Як добре, що випав шанс мені з вами попрощатися
І мені не треба зайвих слів
Я і так бачу наскрізь цей світ і його наживе
Мій юний друг, запам'ятай:
«Що не боїться смерті, то чого вік загинув душею»
Діти — квіти життя, мама мені говорила,
Але квіти життя мої ростуть на могилах
Ще в дитинстві далекому я мріяв залишити постскриптум
Щоб після мене слова мої жили і жили
Діти — квіти життя, мама мені говорила,
Але квіти життя мої ростуть на могилах
Ще в дитинстві далекому я мріяв залишити постскриптум
Щоб після мене слова мої жили і жили