Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні II (Penance) , виконавця - Fen. Пісня з альбому Winter, у жанрі Дата випуску: 09.03.2017
Лейбл звукозапису: Aural
Мова пісні: Англійська
II (Penance)(оригінал) |
| That humiliating arbitrary adjudicator |
| Your cruelty builds in an endless cycle of decrepitude |
| Skin slackens with each passing second |
| Flesh weakens and softens |
| Bones stiffen in agony |
| Dreams dissolve |
| Hopes slough |
| A blackened pulp of deepest despair |
| A mind enfeebled and afraid |
| Gazes back upon a path of waste and regret |
| Gazes ahead only to the cold and to the empty |
| All will fall |
| All will fail |
| All will fall |
| All will fail |
| And so with each heavy, broken-backed step I inch closer to my reckoning |
| Sinews stiff, sloughing, sagging |
| Resonating with slow decay like catgut strings |
| Draped across a stave of rotting timber |
| The cathedral looms… Tearing, oppressive, stentorian |
| Cries once echoed in the chapels of cold stone |
| Where cowled figures dripped with feverish piety |
| And candles of reverence flickered in the torpid darkness of unanswered prayers |
| Stoic monolith that bleeds black redemption |
| Onyx shroud shed like skin |
| Penance driven into the maw of the soil |
| Stygian crust that chokes on the carcasses of the forgotten |
| There is no room here |
| Suffocation… Rejection… |
| A hopeless soul slithers in vapid vestibules |
| Echoes |
| Silhouettes |
| Fading notions of what once breathed false proclamations |
| Granite shaped by the echoes of supplication |
| Myriad visages gaze in judgement |
| A solemn phalanx stands as one |
| One singular totem of accusation |
| Choral, somnolent striking the marrow |
| Of a soul laced with corrosive regret |
| Guilty — Pathetic — Cringing |
| Crushed by stone |
| Withering within the inquisition cloisters |
| The last shreds of waning hope thus scatter |
| I cannot see what lurks within these sepulchral shadows |
| Emanating whispers of a thousand past condemnations |
| One thousand past condemnations! |
| Freezing hands reach — coiling, cloying |
| My name is but dust |
| And I flee again |
| (переклад) |
| Цей принизливий свавільний суддя |
| Ваша жорстокість наростає в нескінченному циклі занепаду |
| З кожною секундою шкіра слабшає |
| М'якоть слабшає і розм'якшується |
| Кістки застигли від агонії |
| Мрії розчиняються |
| Надії згасають |
| Почорніла пульпа найглибшого відчаю |
| Розум ослаблений і наляканий |
| Повертається на шлях марнотратства та жалю |
| Дивиться перед собою лише на холод і на пусте |
| Усе впаде |
| Все зазнає невдачі |
| Усе впаде |
| Все зазнає невдачі |
| І тому з кожним важким кроком із зламаною спиною я наближаюсь до розрахунку |
| Сухожилля жорсткі, лущення, провисання |
| Резонує з повільним розпадом, як струни кетгуту |
| Накинута на палицю з гниючої деревини |
| Собор маячить... Розривний, гнітючий, стенторний |
| Колись у каплицях із холодного каменю лунали крики |
| Де гарячковим побожністю капали постаті в капюшоні |
| І свічки благоговіння мерехтіли в темряві безвідповідних молитов |
| Стоїчний моноліт, який кровоточить чорне викуп |
| Оніксовий саван линяє, як шкіра |
| Покаяння, загнане в палю ґрунту |
| Стигійська скоринка, що захлинається тушками забутих |
| Тут немає місця |
| Задуха… Відмова… |
| Безнадійна душа ковзає в пустих тамбурах |
| Відлуння |
| Силуети |
| Згасаюче уявлення про те, що колись дихало фальшивими проголошеннями |
| Граніт у формі відлуння благання |
| Мірііади облич дивляться в судження |
| Урочиста фаланга стоїть як одне ціле |
| Один єдиний тотем звинувачення |
| Хоровий, снодійний, що вражає мозок |
| Про душу, пронизану їдким жалем |
| Винен — Жалюгідний — Злісний |
| Розтрощений каменем |
| В'янення в монастирях інквізиції |
| Останні шматочки згасаючої надії розлітаються |
| Я не бачу, що ховається в цих гробницьких тінях |
| Цілий шепіт про тисячу минулих засуджень |
| Тисяча минулих осудів! |
| Досягають мерзнуть руки — згортаються, їдять |
| Мене звати але пил |
| І я знову втікаю |