Переклад тексту пісні Романс коломбины - Евгений Клячкин

Романс коломбины (оригінал)

Мой Арлекин чуть-чуть хитрец,
Так мало говорит.
Мой Арлекин чуть-чуть мудрец,
Хотя простак на вид.
Ах, Арлекину моему
Успех и слава ни к чему,
Одна любовь ему нужна,
И я — его жена.
Он разрешит любой вопрос,
Хотя на вид простак,
На самом деле он не прост,
Мой Арлекин — чудак.
Увы, он сложный человек,
Но главная беда,
Что слишком часто смотрит вверх
В последние года.
А в небесах летят, летят,
Летят во все концы,
А в небесах свистят, свистят
Железные птенцы.
И белый свет, железный свист
Я вижу из окна.
Ах, Боже мой, как много птиц,
А жизнь всего одна.
Мой Арлекин чуть-чуть мудрец,
Хотя простак на вид.
— Нам скоро всем придет конец!
-
Вот так он говорит.
Мой Арлекин хитрец, простак,
Привык к любым вещам,
Он что-то ищет в небесах
И плачет по ночам.
Я Коломбина, я жена,
Я езжу вслед за ним.
Свеча в фургоне зажжена,
Нам хорошо одним,
В вечернем небе высоко
Птенцы, и я смотрю.
Но что-то в этом от того,
Чего я не люблю.
Проходят дни, проходят дни
Вдоль городов и сёл,
Мелькают новые огни
И музыка, и сор,
И в этих селах, городах
Я коврик выношу,
И муж мой ходит на руках,
А я опять пляшу.
На всей земле, на всей земле
Не так уж много мест.
Вот Петроград шумит во мгле,
В который раз мы здесь.
Он Арлекина моего
В свою уводит мглу.
Но что-то в этом от того,
Чего я не люблю.
Сожми виски, сожми виски,
Сотри огонь с лица,
Да, что-то в этом от тоски,
Которой нет конца!
Мы в этом мире на столе
Совсем чуть-чуть берём.
Мы едем, едем по земле,
Покуда не умрём.

(переклад)

Мій Арлекін трохи хитрун,
Так мало каже.
Мій Арлекін трохи мудрець,
Хоча простак на вид.
Ах, Арлекін мій
Успіх і слава ні до чого,
Одне кохання йому потрібне,
І я — його дружина.
Він вирішить будь-яке питання,
Хоча на вигляд простак,
Насправді він непростий,
Мій Арлекін — дивак.
На жаль, він складна людина,
Але головне лихо,
Що дуже часто дивиться вгору
В останні роки.
А в небесах летять, летять,
Летять у всі кінці,
А в небесах свистять, свистять
Залізні пташенята.
І біле світло, залізний свист
Я бачу з вікна.
Ах, Боже мій, як багато птахів,
А життя всього одне.
Мій Арлекін трохи мудрець,
Хоча простак на вид.
— Нам скоро всім прийде кінець!
-
Ось так він говорить.
Мій Арлекін хитрун, простак,
Звик до будь-яких речей,
Він щось шукає в небесах
І плаче по ночами.
ЯКоломбіна, я дружина,
Я їжджу слідом за ним.
Свічка в фургоні запалена,
Нам добре одним,
У вечірньому небі високо
Пташенята, і я дивлюся.
Але щось у цьому від того,
Чого я не люблю.
Минають дні, минають дні
Вздовж міст і селищ,
Миготять нові вогні
І музика, і сор,
І в цих селах, містах
Я килимок виношу,
І чоловік мій ходить на руках,
А я знову танцю.
На всій землі, на всій землі
Не так вже й багато місць.
Ось Петроград шумить у темряві,
Вкотре ми тут.
Він Арлекіна мого
У свою веде імлу.
Але щось у цьому від того,
Чого я не люблю.
Стисни віскі, стисні віскі,
Зітри вогонь з особи,
Так, щось у цьому від туги,
Який немає кінця!
Ми в цьому світі на столі
Зовсім трохи беремо.
Ми їдемо, їдемо по землі,
Поки не помремо.