| Ми їхали від узбережжя до берега
|
| Шукаємо всіх привидів батьків і патріотів
|
| Ми чули про минуле
|
| Все, що ми знайшли, — це пусті серця та напівзбудовані будинки
|
| Порожні кишені і брудні шви погано прошиті
|
| У мене постійно тремтять руки
|
| Що залишилося від цих зношених вулиць?
|
| Вони тріскаються
|
| Вони ламаються під пухирчастими ногами
|
| Що залишилося від того, звідки ми?
|
| Що залишилося
|
| Що залишилося від того, звідки ми?
|
| Розріжте країну навпіл за допомогою колес
|
| Просто щоб побачити, чи вона ще щось відчуває
|
| Милі й милі відчайдушних мрій
|
| Відкрите небо не дає нам спати
|
| І ми стояли у змоченому дощем ґрунті
|
| «Чи пишаємося ми тим, де ми стоїмо?»
|
| «Чи пишаємося ми тим, що побачили?»
|
| І ми стояли у змоченому дощем ґрунті
|
| «Чи пишаємося ми тим, де ми стоїмо?»
|
| «Чи пишаємося ми тим, що побачили?»
|
| Бо, чесно кажучи, у мене тремтять руки
|
| Це не червоні та сині кольори
|
| Це колір, який залишається, коли весь стає сірим
|
| Це коли ми дивимось у темряву й не відвертаємось
|
| Це змушує мене бажати залишитися
|
| Що залишилося від того, звідки ми?
|
| Що залишилося
|
| Що залишилося від того, звідки ми?
|
| Розріжте країну навпіл за допомогою колес
|
| Просто щоб побачити, чи вона ще щось відчуває |