Переклад тексту пісні Pères - Dominique A

Pères (оригінал)

Nos pères ont pris sur eux après notre arrivée
Même s’ils s’en défendaient, même s’ils acceptaient
Ils nous ont vu finir à leur place le repas
Certains ont su en rire, d’autres n’y arrivaient pas
Nos pères nous en voulaient même ceux qui ne voulaient pas
Nous rendre responsables et même ceux qui pensaient
Après coup qu’ils avaient longtemps voulu qu’on soit
Un jour à cette table à finir le repas
Leurs femmes nous trimbalaient, nous crochetaient le bras
Clignant des yeux d’amour pour qu’on ne les oublie pas
Comme si c'était possible d’oublier ces yeux-là
Ces lèvres au bord du vide qui s'écrasaient sur nous
Ces lèvres que nos pères n’atteignaient que de loin
Depuis qu’on était là, depuis qu’on faisait tout
Pour leur prendre une à une les choses de la main
Avec cet alibi de n’y rien voir du tout
Nos pères n’ont jamais su nous détester vraiment
Attachés par amour à tout nous pardonner
Et même quand c'était trop, qu’on était trop présent
Ils ne luttaient pas trop avant de s’effacer
Et à tant s’effacer nos pères ont disparu
Et quand on a compris on a regardé la terre
Qui ne recracherait rien, on a regardé nos mères
Qu’on avait jamais vues si éloignées de nous
On les a regardées peinant à évoquer
Ces hommes tels qu’ils étaient avant notre arrivée
Avant qu’ils ne s’assoient pour mieux nous reconnaître
Pour bien nous regarder avant de disparaître

Pères (переклад)

Наші батьки взяли це на себе після нашого приїзду
Навіть якщо вони захищалися від цього, навіть якщо вони приймали
Вони побачили, як ми закінчили їжу за них
Хтось сміявся, хтось не міг
Наші батьки ображалися на нас навіть на тих, хто не хотів
Зробіть нас відповідальними і навіть тих, хто думав
Після того, як вони давно хотіли, щоб ми були
Одного разу за цим столом закінчили трапезу
Їхні дружини волочили нас, чіпляли за руку
Блимаючи очима кохання, щоб вони не були забуті
Наче ці очі можна було забути
Ті губи на краю, що впали на нас
Тих уст наші батьки сягали лише здалеку
Оскільки ми були тут, ми все зробили
Забирати речі з рук одну за одною
З цим алібі взагалі нічого не бачити
Наші батьки ніколи не ненавиділи нас
Прив’язаний любов’ю пробачити нам все
І навіть коли цього було занадто багато, ми були занадто присутні
Вони не надто боролися, перш ніж зникнути
І в такому стиранні зникли наші батьки
І коли ми зрозуміли, ми подивилися на землю
Хто б нічого не плюнув, ми спостерігали за своїми мамами
Ми ніколи не бачилися так далеко від себе
Ми спостерігали, як вони намагалися придумати
Ці чоловіки такими, якими вони були до нашого приїзду
Перш ніж вони сідають, щоб краще впізнати нас
Щоб добре роздивитися нас, перш ніж ми зникнемо