Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні L'Océan, виконавця - Dominique A. Дата випуску: 15.03.2015
Мова пісні: Французька
L'Océan(оригінал) |
| On l’entendait de loin s'écraser contre terre |
| Ecumer de colère d'être ainsi rejeté |
| Au pied de pauvres dunes, sur d’indignes rochers |
| Lui pourtant si puissant, pourtant si volontaire |
| On courait sur les dunes et il apparaissait |
| Et parfois il daignait nous couvrir d'écume |
| Un de ces jours bleu gris où sa colère montait |
| Contre la terre et les humeurs bde la lune |
| L’océan |
| Il n’en finissait pas comme la vie lointaine |
| Qu’on aurait quand plus tard il faudrait être vieux |
| Il n’en finissait pas comme les mille semaines |
| Quand septembre passait et s'éteignaient tous les feux |
| Les feux que l’eau salée attisait en nous-mêmes |
| Que les enfants d’Eole entretenaient furieux |
| Cette douce violence qui nous brûlait les yeux |
| Dès qu’on entrait en lui et qu’il noyait nos peines |
| L’océan |
| Si ma ligne de vie venait à se casser |
| J’aimerais pour finir avoir encore le temps |
| De monter sur la dune et le voir écumer |
| J’aimerais pour finir regarder l’océan |
| Comme lorsque l’on courait et qu’il apparaissait |
| Et qu’on criait de joie, ivres de sa colère |
| On ne le craignait pas et nous en étions fiers |
| C'était la même colère qui en nous s'élevait |
| L’océan |
| (Merci à S de Seraincourt pour cettes paroles) |
| (переклад) |
| Здалеку ми чули, як він падає на землю |
| Піна від гніву через те, що вас відкинули |
| Біля підніжжя бідних дюн, на негідних скелях |
| Він все-таки такий могутній, але такий вольовий |
| Ми бігали по дюнах, і воно з’явилося |
| А інколи він благоволював обклеїти нас піною |
| Один із тих блакитно-сірих днів, коли її гнів наростав |
| Проти землі і настроїв місяця |
| Океан |
| Скінчилося не так, як далеке життя |
| Те, що ми будемо мати, коли пізніше ми повинні бути старими |
| Це закінчилося не так, як тисяча тижнів |
| Коли пройшов вересень і погасло все світло |
| Вогонь, який розпалювала солона вода в нас самих |
| Що діти Еола були в гніві |
| Це солодке насильство, яке палило нам очі |
| Як тільки ми увійшли в нього, і він потопив наші печалі |
| Океан |
| Якби мій рятувальний шнур розірвався |
| Я хотів би встигнути закінчити |
| Щоб їздити по дюні й спостерігати, як вона катається |
| Я хотів би в кінці подивитися на океан |
| Як коли ми побігли і воно з'явилося |
| І ми плакали від радості, п'яні від його злості |
| Ми цього не боялися і пишалися цим |
| Це був той самий гнів, що піднявся в нас |
| Океан |
| (Спасибі S de Serancourt за ці тексти) |