Переклад тексту пісні Die dunkle Seite des Mondes - Die Firma

Die dunkle Seite des Mondes (оригінал)

Seit sie bewohnt ist, schreib' ich auf der dunklen Seite des Mondes.
Ewige Kälte, fremde Welten, zu Eis erstarrte Cojones.
Dort, wo es nichts gibt außer Dunkelheit.
Die Sterne funkeln weiß,
der Reis gedeiht unter Kuppeln.
Das ist der Preis unserer Gruppe.
Unter den wenigen, die noch hier sind, herrscht Schweigen, man läßt sich
treiben.
Ich bin der einzige, der nicht aufhört zu schreiben, ich plan' zu
bleiben.
Mein Teil der Einsamkeit auf dem Himmelskörper, der einsam treibt.
Was keiner weiß: Wir sehen die Erde nicht, aber wir leben nach Erdzeit.
Wir hatten große Pläne, Terraforming und künstliche Atmosphäre zwischen
erstarrten Lavateppichen und gähnender Leere.
Ich flog in Raumfähren und sah die ersten Felder mit grünen Gräsern.
Das war vor zehn Jahren, der Anruf kam aus dem Forschungszentrum der ESA.
Routinechecks, erste Gespräche über's Projekt, der Quest durchlief die letzten
Tests und kam per Shuttle zur ISS.
Sechs Monate Streß in der Vorbereitungsphase auf den oberen Decks.
Ich lern' zu vertrauen, das erste mal alleine im Weltraum.
Hundert Menschen, Frauen und Männer mit implantierten Sendern auf dem Weg zur
Mondoberfläche um ihr Leben für immer zu verändern.
Wenn der Plan gelänge, fänd' die Erschließung fremder Welten ihre Anfänge.
Doch gestern fand ich versteckte Kameras in den Wänden.
REFRAIN:
Top Secret, noch liegt es auf der dunklen Seite des Mondes!
Menschen wohnen in
Kuppeln auf der dunklen Seite des Mondes!
Geheime Treffen und Projekte auf der dunklen Seite des Mondes!
Und was,
wenn das letzte Geheimnis nicht der Tod ist?
Top Secret, noch liegt es auf der dunklen Seite des Mondes!
Menschen wohnen in
Kuppeln auf der dunklen Seite des Mondes!
Geheime Treffen und Projekte auf der dunklen Seite des Mondes!
Und was,
wenn das letzte Geheimnis nicht der Tod ist?
Versteckte Kameras in den Wänden, an wen soll ich mich wenden?
Von den hundert
Menschen, die hier lebten, verließ uns die Hälfte zur Sonnenwende
Aus Angst vor kosmischer Strahlung.
Ich erinner' mich an Gregory’s letzte
Warnung.
Am Dienstag checkte er zum letzten mal die Versorgungstanks.
Jetzt war er sicher in Moskau bei den Kindern und seiner Frau, während ich im
Quartier sitz', zerleg' die Kamera und kapier’s nich'.
Lauf' den Gang runter bis zu den Experten für Teilchen und Wellen.
Pete sagt, die Kamera wird betrieben durch eine nie versiegende Stromquelle.
Er schüttelt den Kopf, daß wir überwacht werden, wüßten wir doch.
Warum zusätzlich Kameras installieren, die auf fremder Technik basieren?
Als Pete mir einen Brief von Gregory gibt, sieht er mir tief in die Augen.
Ich hab' 'n Fehler gemacht, ich wollt' dem Großen nie glauben!
Als die meisten schlafen, schleich' ich zum Luna Rover.
Schon als Kind wollt'
ich in’s All zu Planeten und Supernovas.
Ich öffne die Außenschleuse, als ich klein war, hatte ich dauernd Träume.
Ziel ist das Sperrgebiet, das abgewandt von der Erde liegt.
Im Mondmobil durch Krater, vorbei an menschengroßen Kabeln.
Park' den Wagen
fernab der Anlagen, in denen sie angeblich Gestein abtragen.
Doch mein Gefühl sagt mir, trau' keinem, hier draußen bin ich alleine.
Ich öffne den Brief, meine Stimme spricht diese Zeilen.
REFRAIN
Ich halt' es kurz und bündig, die wahren Köpfe wurden schon
neunzehnhundertfünfundfünfzig fündig.
Man vermaß den Mond und tat das gründlich.
Um von Spuren fremder Kulturen, deren Ursprung ein Rätsel war, bis man
neunzehnhundertsechzig auf dem Mars die Form eines Schädels sah.
Ein Plan entstand, der uns Menschen bis heute verdammt.
Man befand die
Entdeckung, die man gemacht hatte, als zu gefährlich für den Verstand.
Bemannte Raumfahrt und eine Wahrheit, die man nich' mal im Traum ahnt,
noch kostbarer als Gold, wir Menschen seien die Kinder des Sternenvolks.
Man studierte die Funde, fand Energien und channelte sie.
Und aus Angst,
man erkenne sie, erschossen sie Kennedy.
Apollo war nur Show, Täuschung, Manipulation und 'n Vorwand.
Auf dem Mond nahm
alles zehn Jahre vor der offiziellen Version die Form an.
Und während wir glaubten, daß das Leben auf dem Mars etwas Fiktives sei,
entschieden sich die Geheimkomitees für Alternative drei:
Die Überbevölkerung steige, die Atmosphäre würd' sich zu schnell erwärmen,
die Erde wär' zu gefährlich, unsere Bestimmung läg' in den Sternen.
Das Geld zur Forschung verschaffte den Drahtziehern einen Vorsprung.
Vergiß CIA, FBI, der wahre Feind heißt SDI.
Die dunkle Union, die Starts zum Mars geschah mit kalter Fusion.
Vergiß Entfernung, neunzehnhundertneunzig das Modiversum.
Wir auf dem Mond sind alles, nur keine Pioniere.
Wir dienten nur der
Desinformation, ließen uns wie ein Schauspiel inszenieren.
Die Wahrheit ist zu grausam, ich hinterlass' nur diese Nachricht:
Was sich vor Jahrtausenden ereignete, zieht heute noch Dinge nach sich.
Gelehrte, Forscher, Eingeweihte teilen alle meine Ansicht.
Kriege,
Krisen und Durchbrüche in der Forschung sind ihre Handschrift.
Schnell und verborgen wie Kobras das Sonnensystem zu erobern, von der ersten
Flora auf dem Mars zum Jupitermond Europa.
Ich hab' nie vergessen, was Reagon damals zu Gobatschow sagte: Wenn Du das
liest, schleich' in’s Sperrgebiet vorbei an den Soldaten!
Als ich den Brief schließ', schlag' ich im Mondkies, start' den Wagen, gespannt,
was mich in der verbotenen Zone erwartet.
REFRAIN
Auf gesperrtem Gelände, bald geht mein Sauerstoff zu Ende.
Das Fernglas in den
Händen, ich entdeck' Aktivität wie bei Großbränden.
An den Rändern des Kraters flimmert ein Magnetfeld, schwarze Objekte starten
sekundenschnell und verlassen blitzartig mein Sehfeld.
Ich näher' mich vorbei an Spähern, Wachen, alle tragen Laserwaffen,
in den Krater, leise und checken, was sie dort drinnen lagern.
Ich seh' Männer, die frei atmen, und seh' Wesen, die sind nicht menschlich.
Du stirbst, wenn Du erkennst, daß Du nur ein Experiment bist!
REFRAIN

Die dunkle Seite des Mondes (переклад)

З тих пір, як він був населений, я пишу на темній стороні місяця.
Вічний холод, дивні світи, Кохонес вмерз в лід.
Де немає нічого, крім темряви.
Зірки біло мерехтять
рис процвітає під куполами.
Це ціна нашої групи.
Серед небагатьох, хто ще тут, панує тиша, люди відпускають себе
водити.
Я єдиний, хто не припиняє писати, я планую
залишитися.
Моя частина самотності на небесному світилі пливе самотньо.
Чого ніхто не знає: ми не бачимо Землі, але живемо за земним часом.
У нас були великі плани, тераформування та штучна атмосфера між ними
застиглі килими лави та зяюча порожнеча.
Я літав на космічних човниках і побачив перші поля зеленої трави.
Це було десять років тому, дзвінок надійшов з дослідницького центру ESA.
Рутинні перевірки, перші розмови про проект, квест проходив останніми
Випробовує і відправляє на МКС.
Півроку напруги на етапі підготовки на верхніх палубах.
Я вчуся довіряти, вперше один у космосі.
Сотні людей, жінок і чоловіків, із імплантованими передавачами на шляху до
місячної поверхні, щоб назавжди змінити їхні життя.
Якщо план вдасться, почнеться відкриття чужих світів.
Але вчора я знайшов приховані камери в стінах.
ПРИПІВ:
Цілком секретно, це все ще на темній стороні Місяця!
люди живуть в
Куполи на темній стороні місяця!
Таємні зустрічі та проекти на темній стороні місяця!
І що,
якщо остання таємниця не смерть?
Цілком секретно, це все ще на темній стороні Місяця!
люди живуть в
Куполи на темній стороні місяця!
Таємні зустрічі та проекти на темній стороні місяця!
І що,
якщо остання таємниця не смерть?
Приховані камери в стінах, до кого звернутися?
Із сотні
Половина людей, які жили тут, покинули нас під час сонцестояння
Через страх перед космічними променями.
Я пам’ятаю останній Григорій
УВАГА.
У вівторок він востаннє перевіряв запасні баки.
Тепер він благополучно перебував у Москві з дітьми та дружиною, а я був у
Залишайтеся в квартирі, розбирайте камеру і не діставайте її.
Пройдіть по проходу до експертів із частинок і помахів.
Піт каже, що камера працює від нескінченного джерела живлення.
Він хитає головою, ми знали, що за нами стежать.
Навіщо встановлювати додаткові камери на основі сторонніх технологій?
Коли Піт простягає мені листа від Грегорі, він глибоко дивиться мені в очі.
Я зробив помилку, я ніколи не хотів вірити великому хлопцю!
Коли більшість спить, я підкрадаюся до Luna Rover.
Ще в дитинстві хотіла
Я в космос до планет і наднових.
Я відкриваю зовнішній шлюз, коли я був маленьким, мені весь час снилися сни.
Ціль — заборонена зона, відвернена від землі.
У місячному мобілі через кратери, повз кабелі зростом з людину.
Припаркуйте автомобіль
далеко від об’єктів, у яких, як кажуть, видаляють породу.
Але мої почуття підказують мені, не довіряй нікому, тут я один.
Я відкриваю листа, мій голос говорить ці рядки.
ПРИПІВ
Я буду коротким і приємним, справжні голови були
тисяча дев'ятсот п'ятдесят п'ять знайти його.
Вони виміряли місяць і зробили це ретельно.
Про сліди чужих культур, походження яких до вас було загадкою
бачив форму черепа на Марсі в 1960 році.
Виник план, який проклинає нас і сьогодні.
Один знайшов
Відкриття, зроблене як надто небезпечне для розуму.
Пілотований космос і правда, про яку навіть уві сні не підозрюєш
ми, люди, є дітьми зіркових людей, навіть цінніші за золото.
Один вивчав знахідки, знаходив енергії та направляв їх.
І від страху
ви впізнаєте їх, вони застрелили Кеннеді.
Аполлон був лише шоу, обманом, маніпуляцією та приводом.
На місяць взяли
все формується за десять років до офіційної версії.
І хоча ми вірили, що життя на Марсі є чимось вигаданим,
таємні комітети вирішили три альтернативи:
Перенаселення збільшиться, атмосфера нагріється занадто швидко,
Земля була б надто небезпечною, наш пункт призначення був би серед зірок.
Гроші на дослідження дали фору натхненникам.
Забудьте про ЦРУ, ФБР, справжній ворог – SDI.
Темний союз, запуски на Марс відбулися за допомогою холодного синтезу.
Забудьте про відстань, тисяча дев'ятсот дев'яносто модиверсум.
Ми на Місяці все, крім піонерів.
Ми лише це подавали
Дезінформація, давайте поставимо як виставу.
Правда занадто жорстока, я просто залишаю це повідомлення:
Те, що сталося тисячі років тому, має наслідки й сьогодні.
Науковці, дослідники, посвячені всі поділяють мою точку зору.
війни,
Кризи та прориви в дослідженнях є її підписом.
Швидкі та непомітні, як кобри, щоб підкорити Сонячну систему з першого разу
Флора від Марса до супутника Юпітера Європи.
Я ніколи не забуду, що тоді Реагон сказав Гобачову: якщо ти
читає, прокрадься в заборонену зону повз солдатів!
Коли я закриваю листа, я вдаряю місячний гравій, заводжу машину, схвильований,
що мене чекає в забороненій зоні.
ПРИПІВ
На закритому грунті скоро в мене закінчиться кисень.
Бінокль в
руки, я виявляю активність, як у великих пожежах.
На краях кратера мерехтить магнітне поле, починаються чорні предмети
за кілька секунд і миттєво покинути моє поле зору.
Я підходжу повз розвідників, охоронців, у всіх лазерна зброя,
тихо в кратер і подивіться, що вони там зберігають.
Я бачу людей, які дихають вільно, і бачу істот, які не є людьми.
Ти помреш, коли розумієш, що ти лише експеримент!
ПРИПІВ