Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Francesca, 1986, виконавця - Diaframma. Пісня з альбому Volume 13, у жанрі Иностранный рок
Дата випуску: 21.02.2004
Лейбл звукозапису: Federico Fiumani
Мова пісні: Італійська
Francesca, 1986(оригінал) |
Francesca mi ha invitato a casa |
Un sabato e domenica che la madre non c'è |
Lei ha la prepotenza dei ricchi |
E tutto le sembra dovuto, chissà perché |
La sera la passiamo guardando un film |
Ma il mattino appena svegli, io la sodomizzerò |
Lei piange e dice: «Non mi rispetti» |
E forse dal suo punto di vista ragione ha un po' |
Però in cinque minuti le passa |
E tutta sorridente dice: «Andiamo allo stadio» |
C'è Fiorentina Juventus |
E se ami tanto la violenza, vedrai quanta ce n'è |
Piccola donna, piccola donna cresce |
Sotto la gonna il desiderio nasce |
Piccola donna, piccola donna cresce |
Sotto la gonna il desiderio nasce |
Francesca viene a tutti i concerti |
Ma per la precisa ragione che guardino lei |
E poi all’uscita del locale |
Si mette tutta sola a camminare in mezzo di strada |
Per vedere se qualcuno si ferma |
E poi dirmi con un tono trionfante: «Comunque scelgo te» |
All’epoca facevo un disco che |
Doveva intitolarsi «Falso amore» |
E stavo sempre in mezzo a gente che |
Adesso non mi va nemmeno di nominare |
E vagheggiavo un esorcismo |
Fuggire via dalla realtà, questo volevo |
E mi ingozzavo di concerti |
E di ogni altra età, così vivevo |
(переклад) |
Франческа запросила мене додому |
Субота і неділя, коли матері немає |
У вас зарозумілість багатих |
І все їй здається належним, хтозна чому |
Ми проводимо вечір за переглядом фільму |
Але як тільки ти прокинешся вранці, я її содомую |
Вона плаче і каже: «Ти мене не поважаєш» |
І, можливо, з його точки зору, у нього є якісь причини |
Але за п’ять хвилин це минає |
І вся усміхнена каже: «Ходімо на стадіон» |
Є Фіорентина Ювентус |
І якщо ви так любите насильство, ви побачите, скільки його |
Жінка, жінка росте |
Під спідницею виникає бажання |
Жінка, жінка росте |
Під спідницею виникає бажання |
Франческа приходить на всі концерти |
Але саме з тієї причини, що на неї дивляться |
А потім на виході з місця проведення |
Вона починає ходити сама посередині вулиці |
Щоб побачити, чи хтось зупиниться |
А потім скажи мені тріумфальним тоном: «Як би я не вибрав тебе» |
У той час я робив це запис |
Воно мало називатися «Помилкове кохання» |
І я завжди був серед людей, які |
Тепер навіть згадувати не хочу |
І я прагнув екзорцизму |
Втеча від реальності, це те, чого я хотів |
І я наївся на концерти |
І будь-якого іншого віку, так я жив |