| Я шлях свій закінчу у вогні, але я не погана людина,
|
| Адже кожен хоче в натовпі побачити те, чого немає,
|
| Побачити на власні очі гріх і, нехай там безпідставне марення,
|
| комусь би сьогодні все одно довелося горіти.
|
| Біль, агресія, очі ріже попіл і дим.
|
| Кат мені вдарить коліном під дих
|
| І ось на очах забобонного натовпу я втрачаю залишки тюремної їжі.
|
| "Гидота!" |
| - скажеш, мабуть, ти, але городяни дивляться на це, відкривши від подиву рота.
|
| Дивись, я Масляна. |
| Як я потрапив до цього небезпечного дитсадка?
|
| Тут іншим дітям за тридцятник, уяви.
|
| І так, я той самий, що не пішов у матір і батька і, як велить небеса,
|
| Я буду спалений на славу творця.
|
| Полум'я на полінах за те, що ми не стали на коліна перед вашими богами на молитовні, і
|
| Ви спалювали покоління, ви гнали "галілеїв" та регалії плекали.
|
| Ми повстали б, але що проти тисячної зграї мечів?
|
| І якщо ваш бог справді є, він допоможе мені стати купиною.
|
| "Ти віриш у нашого бога?" |
| - "Sorry, I don't speak ... "
|
| Мови полум'я надійніші за мови людські!
|
| Оголосимо, що він диявол у тілі, кат уже в дорозі.
|
| Страти не почнемо, поки квитки в перший ряд не продамо.
|
| Масло у вогонь підливаючи, прикриваючись владою богів.
|
| Ось, де точно краще не балакати язиком.
|
| Інакше миттю будеш посаджений на кілок або живцем у полум'я.
|
| Їм головне, щоб ти був покірним. |
| Під дзвін мотик димлять багаття
|
| І все заповнив дим – затягло весь світ.
|
| І нема кому підлити у вогонь святої води -
|
| Від сажі їй вмиються попи.
|
| Їм головне, щоб ти був покірним. |
| Під дзвін мотик димлять багаття
|
| І все заповнив дим – затягло весь світ.
|
| І нема кому підлити у вогонь святої води -
|
| Від сажі їй вмиються попи.
|
| А він не хоче до школи приходити,
|
| На його парті знову пишуть, він ізгой та єретик,
|
| Він не схожий на інших, не вхожий у їхній колектив,
|
| І складно пояснити, чи то шмот його гине, чи він просто нелюдимий.
|
| А вдома йому мати розповість, вона з чималим стажем,
|
| Як виживали раніше, як шанували старших.
|
| "А молодь не та вже!" |
| - у під'їздах скажуть бабусі.
|
| У чужих ми кинемо камінь, у рідних ми кинемо камінчиків.
|
| "Хочеш художницею стати? На що ти житимеш?";
|
| "Йому тридцятник, а він не одружений - та він же не мужик!" |
| -
|
| Іншомислячі люди суспільству не потрібні.
|
| Ідеології – програмний код для шкіряних машин.
|
| У кожному з нас живе свій маленький дурний божок
|
| І кожен погляд, що йому чужий, свідомо спалять.
|
| Є тільки нетерпимість, її винайшли ми задовго до релігій,
|
| Прикрили нормами та Біблією.
|
| Масло у вогонь підливаючи, прикриваючись владою богів.
|
| Ось, де точно краще не балакати язиком.
|
| Інакше миттю будеш посаджений на кілок або живцем у полум'я.
|
| Їм головне, щоб ти був покірним. |
| Під дзвін мотик димлять багаття
|
| І все заповнив дим – затягло весь світ.
|
| І нема кому підлити у вогонь святої води -
|
| Від сажі їй вмиються попи.
|
| Їм головне, щоб ти був покірним. |
| Під дзвін мотик димлять багаття
|
| І все заповнив дим – затягло весь світ.
|
| І нема кому підлити у вогонь святої води -
|
| Від сажі їй вмиються попи. |