| Маленька мама в розпачі
|
| Не маю божевільного одягу
|
| Нічого в світі вона не хоче робити
|
| Тож вона повертається й відходить
|
| Щоб перейти на інший день
|
| Ніколи не куштуючи нічого нового
|
| Здається, вона завжди чекає на якусь іншу скорботу
|
| Думає, що ніхто, окрім неї самої, ніколи не відчує
|
| Що вона якось завжди виглядає однаково
|
| Коли вона знову виходить на дорогу
|
| Ще раз обертається на колесі
|
| О, милий Ліл, чи не зробиш ти волі свого тата
|
| Чи не візьмеш ти за друга когось іншого грішника
|
| Гра на бубні продає життя, як сон
|
| Чи не проведеш ти ще одного солдата за вигин
|
| Ти чуєш стукіт у двері
|
| Якийсь незнайомець питає не дуже впевнено
|
| Шлях, по якому має йти його крок
|
| І ви показуєте йому, і він передає
|
| По дорозі решта пішли
|
| Ви занадто зайняті собою, щоб повідомити йому
|
| І якщо вони послухають деякий час
|
| Ви годуєте їх тістечками та кавою
|
| Це мало, щоб Господь мусив заплатити
|
| Але нічого не було втрачено чи виграно
|
| Просто заспівано багато гарних пісень
|
| Завтра буде ще один день.
|
| О, милий Ліл, чи не зробиш ти волі свого тата
|
| Чи не візьмеш ти за друга когось іншого грішника
|
| Гра на бубні продає життя, як сон
|
| Чи не проведеш ти ще одного солдата за вигин. |