| Я несу свій меч, свою емблему перемоги,
|
| у цьому хаосі я процвітаю…
|
| Я вірю. |
| Мій мрія — наймиліший сон.
|
| Досить просто бажання виповнитися.
|
| Я спостерігав за своїм кроком, коли вйшов на вузьку доріжку.
|
| Я бачив і розумів…
|
| Його мета лежить за чорним туманом, за холодною хваткою жаху.
|
| Щоб досягти мети, мені потрібно пройти довгий шлях,
|
| я маю рвати свою плоть на найгостріші шипи,
|
| маю стиснути мій кіс, щоб моя рука стиснулася…
|
| Через дивні глибини кривавого спокою,
|
| крізь темряву, біль і хаос.
|
| крізь тиху, спокійну тишу…
|
| крізь хвилі крижаних дощів…
|
| Страждання… Це виклик, божественна труба?
|
| День і ніч я лежав, повалений на землю.
|
| Шрами та рани були моєю постійною компанією…
|
| Смак холодної крові розбудив мене від неспокійного сну.
|
| Вогняний жар обпалив мої руки, тверді від холоду,
|
| коли я намагався зробити їх теплими.
|
| Мішечка закриває моє тіло
|
| І мені довелося опустити свій ріг у пил.
|
| Моє обличчя палає червоним від сліз,
|
| і смерть намалювала мої повіки темно-чорними.
|
| І це, хоча мої руки вільні від насильства
|
| і моя молитва чиста
|
| Мої дні минули, мої плани розбиті,
|
| зникло те, чого колись бажало моє серце.
|
| Я бажаю поміняти ніч на день.
|
| Коли настане темрява, денне світло буде близько.
|
| Ні, я знаю, що Ти понесеш мене,
|
| Твоя присутність більша за найтемнішу агонію.
|
| Ти, єдиний. |
| Моя фортеця.
|
| Ти один безсмертний…
|
| Вкриті славною величчю
|
| Ти єдиний Господній помазаник.
|
| Темрява відступає, бо справжнє світло вже сяє… |