| Шановний Родео
|
| Я б збрехав, якби спробував сказати вам, що не думаю про вас
|
| Після всіх миль і диких ночей, які ми пройшли
|
| Господь знає, що у нас їх було кілька
|
| Шановний Родео
|
| Я хотів би сказати, що я взяв кермо і поїхав геть
|
| Без жалю, без залишок, просто перегорніть сторінку
|
| О, але ти знаєш краще, дитинко
|
| — Поміж ними майже не з’їхали і зламані кістки
|
| Мрія про пряжку, яку я ніколи не одягну
|
| Я втомився, оу, я ненавиджу це
|
| Але якось максимуми переважують мінімуми
|
| І я б зробив все це знову, хоча ми обидва знаємо
|
| Мені все одно доведеться відпустити вас
|
| Дорогий Родео
|
| Я до біса намагався сказати собі, що у всьому ти винен
|
| Я тримався з усіх сил, просто не міг витримати
|
| І це важко повісити на капелюх
|
| — Поміж ними майже з’їхали й зламані кістки
|
| Мрія про пряжку, яку я ніколи не одягну
|
| Я втомився, оу, я ненавиджу це
|
| Але якось максимуми переважують мінімуми
|
| І я б зробив все це знову, хоча ми обидва знаємо
|
| Мені все одно доведеться відпустити вас
|
| Шановний Родео
|
| Я хотів би думати, що ти також сумую за мною, але я знаю, що ти ні
|
| О, але це не змінює минулого і це не змінює правди
|
| Я все ще закоханий у вас
|
| Шановний Родео |