| Шановний Родео | 
| Я б збрехав, якби спробував сказати вам, що не думаю про вас | 
| Після всіх миль і диких ночей, які ми пройшли | 
| Господь знає, що у нас їх було кілька | 
| Шановний Родео | 
| Я хотів би сказати, що я взяв кермо і поїхав геть | 
| Без жалю, без залишок, просто перегорніть сторінку | 
| О, але ти знаєш краще, дитинко | 
| — Поміж ними майже не з’їхали і зламані кістки | 
| Мрія про пряжку, яку я ніколи не одягну | 
| Я втомився, оу, я ненавиджу це | 
| Але якось максимуми переважують мінімуми | 
| І я б зробив все це знову, хоча ми обидва знаємо | 
| Мені все одно доведеться відпустити вас | 
| Дорогий Родео | 
| Я до біса намагався сказати собі, що у всьому ти винен | 
| Я тримався з усіх сил, просто не міг витримати | 
| І це важко повісити на капелюх | 
| — Поміж ними майже з’їхали й зламані кістки | 
| Мрія про пряжку, яку я ніколи не одягну | 
| Я втомився, оу, я ненавиджу це | 
| Але якось максимуми переважують мінімуми | 
| І я б зробив все це знову, хоча ми обидва знаємо | 
| Мені все одно доведеться відпустити вас | 
| Шановний Родео | 
| Я хотів би думати, що ти також сумую за мною, але я знаю, що ти ні | 
| О, але це не змінює минулого і це не змінює правди | 
| Я все ще закоханий у вас | 
| Шановний Родео |