| Падаючи крізь океани життя… Я відчуваю сум
|
| Я уявляю біль із потоку життя, в якому я перебуваю
|
| Відчуйте, як вогонь палає крізь сферу цієї ночі
|
| Що це за річ, яку я бачу?
|
| Хтось, розбудіть мене від цього кошмару!
|
| Якби я тільки міг пережити ніч
|
| Це було б одкровенням
|
| Розуміння нічого… здається таким далеким
|
| Чому я тут… на цій самотній дорозі?
|
| Я відчуваю, що тут нема
|
| Я поволі зникаю в небуття
|
| Чому я тут… на цій самотній дорозі?
|
| Я намагаюся говорити, але не знаходжу слів, щоб сказати
|
| Це був лише сон. |
| Його тіло відчуває полегшення
|
| Він змиває ноч із свого обличчя
|
| Потім подивитися у дзеркало
|
| Щось тут не так
|
| Хто цей чоловік, якого бачу?
|
| Чомусь він не впізнає себе
|
| Чому я тут… на цій самотній дорозі?
|
| Я відчуваю, що тут нікого немає
|
| Я поволі зникаю в небуття
|
| Чому я тут… на цій самотній дорозі?
|
| Я намагаюся говорити, але не знаходжу слів, щоб сказати
|
| (слово сказати… о, ні)
|
| Він, як дитина, боїться відсутності світла
|
| Викрадений сам. |
| Покалічений розумом
|
| Воля повинна вигадати розум
|
| Чому я тут… на цій самотній дорозі?
|
| Я продовжую…
|
| Чому я тут… на цій самотній дорозі?
|
| Вниз на цій самотній дорозі
|
| Я відчуваю, що тут нікого немає
|
| Я поволі зникаю в небуття
|
| Я зникаю в ніщо
|
| Припиніть замикати мене!
|
| Чому я не можу вийти звідси?
|
| Я назавжди загубився у довгому
|
| Знову причаївся сам |