Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Бабье лето, виконавця - Чёрный Лукич.
Дата випуску: 05.10.2021
Мова пісні: Російська мова
Бабье лето(оригінал) |
Бабье лето, бабье лето, |
Желтой листвы костерок |
Дай мне в бою не намокшего кремня, |
Плавный ружейный курок. |
Наместник низложен. |
Лихие гвардейцы, |
Надев парики и чулки, |
Под видом служанок пытаются скрыться. |
Что ж, можно теперь отдохнуть. |
Прилечь на шинели, забыться |
Или гулять по растительным рощам, |
Которых не видел ни разу, |
Где травы и камни до нынешней ночи |
Доступны были лишь редкому глазу. |
Бабье лето, бабье лето, |
Желтой листвы костерок |
Дай мне в бою не намокшего кремня, |
Плавный ружейный курок. |
Здесь воздух наполнен и даже пространство |
Бессмысленным запахом леса. |
На лавке, качаясь от лева до права, |
Сидит неизвестная мне поэтесса. |
Ты помнишь, товарищ, окопы копали, |
Лекарственный запах, горелую копоть |
Как лезли на стены, как рвы крепостные |
Телами друзей до краев наполняли. |
Бабье лето, бабье лето, |
Желтой листвы костерок |
Дай мне в бою не намокшего кремня, |
Плавный ружейный курок. |
А тем кто в обозе, иль где-то при штабе |
Теперь не смешно, а обидно, |
Когда наши светло-зеленые стяги |
Всему мирозданию видно. |
Из темных темниц, что за стенками были |
Устроим для всех подземельные парки, |
Чтоб дети в присутствии взрослых глазели |
На крепкость камней и на качество сварки. |
Бабье лето, бабье лето, |
Желтой листвы костерок |
Дай мне в бою не намокшего кремня, |
Плавный ружейный курок. |
(переклад) |
Бабине літо, бабине літо, |
Жовтого листя вогнище |
Дай мені в бою не намоклого кременя, |
Плавний рушничний курок. |
Намісник скинутий. |
Лихі гвардійці, |
Одягнувши перуки і панчохи, |
Під виглядом служниць намагаються втекти. |
Що ж, можна тепер відпочити. |
Прилягти на шинелі, забути |
Або гуляти по рослинних гаях, |
Яких не бачив жодного разу, |
Де трави та камені до нинішньої ночі |
Доступні були рідкісному оку. |
Бабине літо, бабине літо, |
Жовтого листя вогнище |
Дай мені в бою не намоклого кременя, |
Плавний рушничний курок. |
Тут повітря наповнене і навіть простір |
Безглуздим запахом лісу. |
На лавці, гойдаючись від ліворуч до права, |
Сидить невідома мені поетеса. |
Ти пам'ятаєш, товаришу, окопи копали, |
Лікарський запах, горілу кіптяву |
Як лізли на стіни, як рови кріпаки |
Тілами друзів до країв наповнювали. |
Бабине літо, бабине літо, |
Жовтого листя вогнище |
Дай мені в бою не намоклого кременя, |
Плавний рушничний курок. |
А тим хто в обозі, чи десь при штабі |
Тепер не смішно, а прикро, |
Коли наші світло-зелені прапори |
Усьому світобудові видно. |
З темних темниць, що за стінами були |
Влаштуємо для всіх підземні парки, |
Щоб діти в присутності дорослих дивилися |
На міцність каменів і на якість зварювання. |
Бабине літо, бабине літо, |
Жовтого листя вогнище |
Дай мені в бою не намоклого кременя, |
Плавний рушничний курок. |