Переклад тексту пісні Бабье лето - Чёрный Лукич

Бабье лето (оригінал)

Бабье лето, бабье лето,
Желтой листвы костерок
Дай мне в бою не намокшего кремня,
Плавный ружейный курок.
Наместник низложен.
Лихие гвардейцы,
Надев парики и чулки,
Под видом служанок пытаются скрыться.
Что ж, можно теперь отдохнуть.
Прилечь на шинели, забыться
Или гулять по растительным рощам,
Которых не видел ни разу,
Где травы и камни до нынешней ночи
Доступны были лишь редкому глазу.
Бабье лето, бабье лето,
Желтой листвы костерок
Дай мне в бою не намокшего кремня,
Плавный ружейный курок.
Здесь воздух наполнен и даже пространство
Бессмысленным запахом леса.
На лавке, качаясь от лева до права,
Сидит неизвестная мне поэтесса.
Ты помнишь, товарищ, окопы копали,
Лекарственный запах, горелую копоть
Как лезли на стены, как рвы крепостные
Телами друзей до краев наполняли.
Бабье лето, бабье лето,
Желтой листвы костерок
Дай мне в бою не намокшего кремня,
Плавный ружейный курок.
А тем кто в обозе, иль где-то при штабе
Теперь не смешно, а обидно,
Когда наши светло-зеленые стяги
Всему мирозданию видно.
Из темных темниц, что за стенками были
Устроим для всех подземельные парки,
Чтоб дети в присутствии взрослых глазели
На крепкость камней и на качество сварки.
Бабье лето, бабье лето,
Желтой листвы костерок
Дай мне в бою не намокшего кремня,
Плавный ружейный курок.

Бабье лето (переклад)

Бабине літо, бабине літо,
Жовтого листя вогнище
Дай мені в бою не намоклого кременя,
Плавний рушничний курок.
Намісник скинутий.
Лихі гвардійці,
Одягнувши перуки і панчохи,
Під виглядом служниць намагаються втекти.
Що ж, можна тепер відпочити.
Прилягти на шинелі, забути
Або гуляти по рослинних гаях,
Яких не бачив жодного разу,
Де трави та камені до нинішньої ночі
Доступні були рідкісному оку.
Бабине літо, бабине літо,
Жовтого листя вогнище
Дай мені в бою не намоклого кременя,
Плавний рушничний курок.
Тут повітря наповнене і навіть простір
Безглуздим запахом лісу.
На лавці, гойдаючись від ліворуч до права,
Сидить невідома мені поетеса.
Ти пам'ятаєш, товаришу, окопи копали,
Лікарський запах, горілу кіптяву
Як лізли на стіни, як рови кріпаки
Тілами друзів до країв наповнювали.
Бабине літо, бабине літо,
Жовтого листя вогнище
Дай мені в бою не намоклого кременя,
Плавний рушничний курок.
А тим хто в обозі, чи десь при штабі
Тепер не смішно, а прикро,
Коли наші світло-зелені прапори
Усьому світобудові видно.
З темних темниць, що за стінами були
Влаштуємо для всіх підземні парки,
Щоб діти в присутності дорослих дивилися
На міцність каменів і на якість зварювання.
Бабине літо, бабине літо,
Жовтого листя вогнище
Дай мені в бою не намоклого кременя,
Плавний рушничний курок.