| Марно продавати ці самотні стільці
|
| Вони йдуть у порожнечу й повертаються назад
|
| Як же я продовжувати складати ці історії?
|
| Почуття дикого та скрученого
|
| Якоюсь майбутньою рукою
|
| Там, де ми качалися від канатів вечірньої мотузки
|
| Куди прилітають нічні яструби, пробиваючись крізь рожеве й золото
|
| Скажіть мені, як нам повернути до відчуття сяйва
|
| Перших років?
|
| Тепер мені пощастило вирости диким
|
| Під вербою, небо Середнього Заходу
|
| Продовжував бігати по стегнах маленького хлопчика
|
| Через поля назад з білками капусти
|
| Там, де ми качалися від канатів вечірньої мотузки
|
| Куди прилітають нічні яструби, пробиваючись крізь рожеве й золото
|
| Скажіть мені, як нам повернути до відчуття сяйва
|
| Перших років?
|
| Що в цій скриньці зі скарбами?
|
| Кілька іноземних монет і дзеркальний годинник
|
| Тепер я не можу точно відстежити ці втрачені спогади
|
| У неспокійний час я просто здригався
|
| Чи могли б ми відмахнутися від тросів вечірньої мотузки?
|
| Куди прилітають нічні яструби, пробиваючись крізь рожеве й золото
|
| Скажіть мені, як нам повернути до відчуття сяйва
|
| Перших років?
|
| Телефонуйте моїм колишнім коханим, дзвоніть їм по одному
|
| Чи був я хорошою людиною, чи ми щось задумали?
|
| Світло добряче проникало через відчинені двері?
|
| Ми не поспішили, чи потрібно багато більше?
|
| Чи ми відмахнулися від канатів вечірньої мотузки?
|
| Куди прилітають нічні яструби, пробиваючись крізь рожеве й золото
|
| Я стер цю історію й замінив її надією
|
| На наступні роки |