| Замела метель, дорожки запорошила, кружева развесила вокруг,
| Заміла хуртовина, доріжки порошила, мережива розвісили навколо,
|
| Я хожу одна, ну, что же тут хорошего, если нет тебя со мной, мой друг.
| Я ходжу одна, ну, що тут хорошого, якщо немає тебе зі мною, мій друже.
|
| Если нет тебя со мной, мой друг.
| Якщо немає тебе зі мною, мій друже.
|
| От меня ли, от метели ты скрываешься, без твоих тоскую ясных глаз,
| Від мене, від хуртовини ти приховуєшся, без твоїх тужить ясних очей,
|
| Я хожу одна, а ты мне вспоминаешься вот уже, наверно, в сотый раз.
| Я ходжу одна, а ти мені згадуєшся ось уже, напевно, в сотий раз.
|
| Вот уже, наверно, в сотый раз.
| Ось уже, мабуть, у сотий раз.
|
| Провода от снежной тяжести качаются, месяц вдруг за облако ушёл,
| Проводи від снігової тяжкості гойдаються, місяць раптом за хмара пішов,
|
| Я хожу одна, а вьюга не кончается, почему ты нынче не пришёл.
| Я ходжу одна, а завірюха не закінчується, чому ти нині не прийшов.
|
| Может быть, ты перепутал час свидания, а быть может, перепутал день,
| Може, ти переплутав годину побачення, а може, переплутав день,
|
| Я хожу одна, со мной моё страдание тоже ходит рядом, словно тень.
| Я ходжу одна, зі мною моє страждання теж ходить поруч, немов тінь.
|
| И мне жаль такого дня неповторимого, сад в снежинках белых, как в дыму,
| І мне шкода такого дня неповторного, сад у сніжинках білих, як у диму,
|
| Я хожу одна без тебя, любимого, красота мне эта ни к чему.
| Я ходжу одна без тебе, коханого, краса мені ця нічого.
|
| Красота мне эта ни к чему. | Краса мені ця ні до чого. |