| Шәмем бетә | Свічка моя згасає на вітрі ночі, |
| Кулларыма тама | І гарячі краплі стікають на долоні, |
| Кайнар тамчы | Розпечена сльоза, як ртуть у скроні, |
| Елый | І кришталевий плач тремтить у темряві, |
| Шәм-ана | В підсвічнику — мов мати воску, |
| Шулай язган | Так доля вписала в сувій печалі, |
| Кана, җаным, кана | Точиться, серце, точиться кров’ю безугавно, |
| Син эрисең | Ти танеш, як тінь у прозорому полум’ї, |
| Ялкын-сабый яна | Вогонь-дитя палає у диких обіймах, |
| Син эрисең | Ти танеш поволі, мов льодина у сонці, |
| Ялкын-сабый яна | Вогонь-дитя палає в рожевому мороці, |
| |
| Аем кими | Місяць мій убуває, як виснажена мрія, |
| Агып бетә, сүнә | Струменем зника, згасає, мов хліб насущний, |
| Караңгыда туза | У чорній тиші перетворюється на пил, |
| Күккә сеңә | Й розчиняється в глибинах нічного неба, |
| И, төн, тала | О, ніч, обкрадай мої золоті скарби, |
| Бу алтынны, тала | Видирай це золото з моїх згаслих рук, |
| Ул эрегәч, туа | Бо щойно розтане — народиться світло, |
| Ай-бала | Місяць-дитя, |
| Ул эрегәч, туа | Бо щойно розтане — народиться світло, |
| Ай-бала | Місяць-дитя, |
| |
| Тәрәзәмнән үбә | Цілує з мого вікна примарний промінь, |
| Кара тоба — | Чорна печатка — |
| Шул мы инде юлым | Ось вона, мабуть, стежка моя крізь ніч, |
| Сиңа таба? | Чи веде вона до тебе? |
| Мин, ут эзләп, килгәч ерактан | Я, за іскрою мандруючи з-за обрію, |
| Кума мине, зинһар, йөрәктән | Не відштовхни мене, молю, зі свого серця, |
| Кума мине, зинһар, йөрәктән | Не відштовхни мене, молю, зі свого серця |