Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Aus Zeit erhebt sich Ewigkeit, виконавця - Agrypnie. Пісня з альбому Grenzgaenger, у жанрі
Дата випуску: 11.10.2018
Лейбл звукозапису: Supreme Chaos
Мова пісні: Німецька
Aus Zeit erhebt sich Ewigkeit(оригінал) |
Sie dreht und dreht und dreht mich |
Sie zieht und zieht und zieht mich |
Nach vorn — zurück, nach vorn — zurück, nach vorn — zurück |
In inn’rer Nacht, in inn’rer Nacht, sie macht mich schwindeln |
Sie zerrt und zerrt und zerrt — zerrt an mir |
Sie zerrt und zerrt und zerrt — zerreißt mich |
Ich kann nicht, ich kann nicht, ich kann nicht |
Ich wage es nicht jetzt hinzuseh’n |
In Licht muss vergeh’n |
Sie fließt und fließt und fließt — durch mich |
Sie fließt und fließt und fließt — frisst in mir |
Ich kann nicht, ich kann nicht, ich kann nicht |
Ich — wage es nicht weiter zu geh’n |
In Fluten muss steh’n |
Ein Fluss aus dunkelndem Gestern |
Strömt durch dich zu dunkelndem Morgen |
Was du hälst, es schwindet |
Wonach du greifst, zerrinnt |
Doch in dir tief die Ewigkeit |
Sie wacht an Quelle und an Meer |
Sie sitzt an Flusses beiden Ufern |
Erkennt und lässt dein angstvoll' Selbst |
In ihre einend' Stille |
Vergänglich nur die Zeit |
Die zeigt mir Mal um Mal um Mal |
Dass nie mein Sein vergeht |
Dass Formen feiern fließend' Feste |
Erhellt von dem, was tief in mir |
Vergänglich nur die Zeit |
Als Spiegel nackter Ewigkeit |
Vergänglich nur die Zeit |
Bewusste Tiefe ist und bleibt |
Aus Zeit erhebt sich Ewigkeit |
(переклад) |
Вона обертається, обертається і обертає мене |
Вона тягне і тягне і тягне мене |
Вперед — назад, вперед — назад, вперед — назад |
У внутрішній ночі, у внутрішній ночі у мене паморочиться голова |
Вона тягне, тягне і тягне — тягне мене |
Вона тягне, тягне і тягне — рве мене |
Я не можу, я не можу, я не можу |
Я не смію зараз дивитися |
На світло має зникнути |
Тече і тече, тече — крізь мене |
Тече і тече і тече — їсть мене |
Я не можу, я не можу, я не можу |
Я не смію йти далі |
У повені повинні стояти |
Річка потемнілого вчорашнього дня |
Тече крізь тебе до темного ранку |
Те, що ти тримаєш, згасає |
Те, до чого ти тягнешся, тане |
Але глибоко в тобі вічність |
Вона дивиться на весну і на море |
Вона сидить на обох берегах річки |
Визнайте і відпустіть себе, що вас лякає |
У їхній об’єднавчій тиші |
Тільки час ефемерний |
Вона показує мені час від часу |
Що моє буття ніколи не закінчується |
Що форми вільно відзначають фестивалі |
Просвітлений тим, що глибоко всередині мене |
Тільки час ефемерний |
Як дзеркало оголеної вічності |
Тільки час ефемерний |
Свідома глибина є і залишається |
Поза часом виникає вічність |