Переклад тексту пісні Die Nacht Des Unwesens - Agathodaimon

Die Nacht Des Unwesens (оригінал)

Ach, Nacht, wie lieb du mir wärest
Wenn du die Sterne auslöschen würdest
Ihre Strahlen murmeln unbekannte Gesänge…
Und ich wünsche mir alles Düstere und Stumme
Alles Entblößte und Verschwommene
All das Finstere liebend — Meine Aura verängstigte
Als ein blinder Gedanke knabberte an Raum und Zeit
Oh Seele, wanderndes Gebein, meinen Frieden du erbittest
Ich lege mich nieder, erfrischendes Dunkel
Von schweren Todesträumen durchdrungen
Und wickle mich in deinen Schleier
Mit meinen Gedanken trotze ich allem, was Sie Gott nennen
Ach, du Mörder der Kunst, du falsche Lebensweisheit
Aus meinem atheistischen Glauben wirst Du gewiß sie nimmer rauben
Die entweihte Krone meiner wahren Unsterblichkeit
Ach Nacht, wie lieb du mir wärest
Wenn die Sterne du auslöschen würdest
Der Tumult der Existenz… fragwürdig, ungewöhnlich edel
Dein Schatten murmelt unbekannte Gesänge
Endlich, Nacht… steck deine schwarze Flagge in meinen stummen Schädel
In deinem teuflischen Blick — ein düsteres Paradies
Von tiefer, eingeschlafener Dunkelheit
Oh göttliche Vorstellung, die ich oft pries
Verstummter Jammer eines sanften Lächelns
Meine Seele geht verloren im nostalgischen Inferno
Visionen des Todes — meiner Selbstverschwendung
Die Nacht wacht über die Ikone der Geburt im Chaos
Ich wußte nichts von ihrer Existenz
Nichts, bis sie mich anlächelte
Ach Nacht, wie lieb du mir wärest
Mit deinem milden Weinen
Wenn Sterne die bittere Vergiftung auslöschen würden
Welche dieses abstrakte Leben in mich hineinpumpt
Wie der erste Schmerz, jedoch trist und still
Ist der Leichnam, der sich aus meinem Inneren davonschleicht
Hinein in die Nacht des Unwesens…

(переклад)

Ой, ніч, як ти був би мені дорогий
Якби ти погасив зірки
Її промені шумлять невідомі пісні...
І бажаю всього темного і німого
Все відкрито і розмито
Любити все темне — Моя аура злякалася
Як сліпа думка гризла простір і час
О душе, мандрівні кістки, мого спокою ти просиш
Я лежу, освіжаюча темрява
Наповнений тяжкими мріями про смерть
І загорни мене в свою вуаль
Своїми думками я кидаю виклик всьому, що ви називаєте Богом
Ах, ти вбивце мистецтва, ти помилкова мудрість
Через мою атеїстичну віру ви, звичайно, ніколи їх не вкрадете
Осквернений вінець мого справжнього безсмертя
О, ніч, як ти був би мені дорогий
Якби зірки погасили тебе
Метушня існування... сумнівна, надзвичайно благородна
Твоя тінь шумить невідомі пісні
Нарешті, ніч... поклади свій чорний прапор у мій німий череп
У твоєму диявольському погляді — похмурий рай
Глибокої, сплячої темряви
О божественне зачаття, яке я часто вихваляв
Притихлий лемент лагідної посмішки
Моя душа губиться в ностальгічному пеклі
Видіння смерті - моє самовтрату
Над іконою народження в хаосі пильнує ніч
Я нічого не знав про їхнє існування
Нічого, поки вона не посміхнулася мені
О, ніч, як ти був би мені дорогий
З твоїм легким плачем
Якби зірки стерли гірку отруту
Що нагнітає в мене це абстрактне життя
Як перший біль, але сумний і тихий
Це труп, що вислизає зсередини мене
У ніч лиха...