Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Дождь, виконавця - Джиган.
Дата випуску: 12.11.2015
Мова пісні: Російська мова
Дождь(оригінал) |
Лиловое небо, ближе к рассвету. |
Молчание, отныне - лучший способ ответа. |
Между нами ветер, вечное не вечно. |
Время отвлекает, но, время не лечит. |
Шрамы на память, словно запятые, запятые. |
С шармом оставлять тебя их научили, научили. |
Будто две капли абсента её глаза. |
У любви нету акцента и пути назад. |
Двойной эспрессо, чтобы не уснуть. |
Последний рейс, или, скорее Млечный Путь. |
Держись крепко, ведь наверно напоследок |
В поисках света мы между любовью и эго. |
Серая ветка вниз, серые тучи сверху. |
Просто улыбнись, да так, чтоб белее снега. |
Мокро, касание, лёгкая дрожь. |
Наверно я и есть дождь, - я и есть дождь. |
А я и не знала, как люблю дождь. |
Туман в городе моём серый. |
Он цвета глаз твоих, цвета волос; |
И имя серое твоё - дождь. |
На что похожа наша история? |
На игру настольную. |
На Вавилонскую башню, что не достроена. |
На всё, что угодно, где не до конца. |
Пора это принять, сколько бы не отрицал. |
Видимо, давно стал невидимым и так |
Подозрительно мне то, что без нити мы, |
Ведь между нами было сплетено очень длительно, |
Но оказалось, - в этом мире: всё относительно. |
Истина! |
В огромном городе, где каждый на проводе - |
Очень легко найти повод, чтоб потерять всё за день. |
Птички напели ей всяких новостей. |
И вот, теперь, неизвестно, когда у нас наступит оттепель. |
А может, это и к лучшему, |
Или нас с тобой так окутало тучами невезучими. |
Никогда не мог прощаться, ну, что ж - |
За меня всё скажет дождь. |
Припев: |
А я и не знала, как люблю дождь. |
Туман в городе моём серый. |
Он цвета глаз твоих, цвета волос; |
И имя серое твоё - дождь. |
А я и не знала, как люблю дождь. |
Туман в городе моём серый. |
Он цвета глаз твоих, цвета волос; |
И имя серое твоё - дождь. |
А я и не знала, как люблю дождь. |
Туман в городе моём серый. |
Он цвета глаз твоих, цвета волос; |
И имя серое твоё - дождь. |
(переклад) |
Лілове небо, ближче до світанку. |
Мовчання, відтепер – найкращий спосіб відповіді. |
Між нами вітер, вічне не вічне. |
Час відволікає, проте час не лікує. |
Шрами на згадку, немов коми, коми. |
З шармом лишати тебе їх навчили, навчили. |
Наче дві краплі абсенту її очі. |
У кохання немає акценту та шляху назад. |
Подвійний еспресо, щоб не заснути. |
Останній рейс, або, скоріше Чумацький Шлях. |
Тримайся міцно, адже напевно наостанок |
У пошуках світла ми між любов'ю та его. |
Сіра гілка вниз, сірі хмари зверху. |
Просто посміхнися, та так, щоб біліша за сніг. |
Мокро, торкання, легке тремтіння. |
Напевно, я і є дощ, - я і є дощ. |
А я не знала, як люблю дощ. |
Туман у місті моєму сірий. |
Він кольору очей твоїх, кольору волосся; |
І ім'я сіре твоє – дощ. |
На що схожа наша історія? |
На гру настільну. |
На Вавилонську вежу, що недобудована. |
На все, що завгодно, де не до кінця. |
Час це прийняти, скільки б не заперечував. |
Мабуть, давно став невидимим і так |
Підозрююче мені те, що без нитки ми, |
Адже між нами було сплетено дуже довго, |
Але виявилося, - у цьому світі: все відносно. |
Істина! |
У величезному місті, де кожен на дроті - |
Дуже легко знайти привід, щоби втратити все за день. |
Пташки наспівали їй усіляких новин. |
І ось тепер невідомо, коли в нас настане відлига. |
А може, це і на краще, |
Або нас з тобою так огорнуло хмарами невдачливими. |
Ніколи не міг прощатися, ну що ж - |
За мене скаже дощ. |
Приспів: |
А я не знала, як люблю дощ. |
Туман у місті моєму сірий. |
Він кольору очей твоїх, кольору волосся; |
І ім'я сіре твоє – дощ. |
А я не знала, як люблю дощ. |
Туман у місті моєму сірий. |
Він кольору очей твоїх, кольору волосся; |
І ім'я сіре твоє – дощ. |
А я не знала, як люблю дощ. |
Туман у місті моєму сірий. |
Він кольору очей твоїх, кольору волосся; |
І ім'я сіре твоє – дощ. |