| Осінь ніби безприданниця, пошила сукню із латок,
|
| Завтра ми з тобою розлучимося, я вперед, а ти назад.
|
| На живу нитку штопають небо довгі дощі,
|
| Винні може обидва ми, але трохи почекай.
|
| Приспів:
|
| Відлітають листя, відлітають птахи
|
| І любов одного разу занесе вода.
|
| А чого ж розбитися серце не боїться,
|
| Знаю, що на світі все не назавжди.
|
| Човен легкий на мілини ми обходимо стороною,
|
| Чому сьогодні забрали один у одного ми з тобою.
|
| Якщо дзеркала розколоті, то любов не розглянути,
|
| Обіцяла осінь золото, а під ноги сипле мідь.
|
| Приспів:
|
| Відлітають листя, відлітають птахи
|
| І любов одного разу занесе вода.
|
| А чого ж розбитися серце не боїться,
|
| Знаю, що на світі все не назавжди.
|
| Програш.
|
| Осінь ніби безприданниця, пошила сукню із латок,
|
| Завтра ми з тобою розлучимося, я вперед, а ти назад.
|
| На живу нитку штопають небо довгі дощі,
|
| Винні може обидва ми, але трохи почекай.
|
| Приспів:
|
| Відлітають листя, відлітають птахи
|
| І любов одного разу занесе вода.
|
| А чого ж розбитися серце не боїться,
|
| Знаю, що на світі все не назавжди.
|
| Відлітають листя, відлітають птахи
|
| І любов одного разу занесе вода.
|
| А чого ж розбитися серце не боїться,
|
| Знаю, що на світі все не назавжди.
|
| Знаю, що на світі все не назавжди. |