| Немає причин для туги на світі:
|
| Що ні баба — те помело.
|
| Ми підемо з тобою в буфетик
|
| І візьмемо вина півкіло,
|
| Пару бубликів і лимончик,
|
| Пару з паюсною та «Дукат».
|
| Ми з тобою все це прикінчимо…
|
| Бачиш, крихітко, згорів захід сонця.
|
| Бачиш, крихітко, біля самого неба
|
| МАЗ тривісний застряг у бруді?
|
| Я три роки у відпустці не був
|
| Дай я висловлюся в цьому зв'язку.
|
| Я начальник автоколони.
|
| Можна випити: я головний чин.
|
| Не водій я. |
| Все легально.
|
| Немає причин — так без причин.
|
| Що за мною? |
| Доставка видобутку,
|
| Дебет-кредит та ордера,
|
| Рік в'язниці, три роки всевобуча,
|
| П'ять-війни… Але це вчора.
|
| А сьогодні: Москву проходимо,
|
| Хоч як їду — цегла висить.
|
| МАЗ для центру, мабуть, непридатний.
|
| Що ж, прокотимося на таксі.
|
| Дві години просто так втрачаю,
|
| Дві години просто так стою.
|
| Два рази варту міняють,
|
| Два хлопці стройовим дають.
|
| Молоді застигли...
|
| Тут я зрозумів, що мені хана:
|
| Козирів у колоді трохи —
|
| Тільки лисина та ордена.
|
| Що за мною? |
| Всі траса, траса
|
| Так осінніх доріг кисіль,
|
| Як ми женемо з Ростове м'ясо,
|
| А із Риги завозимо оселедець.
|
| Що за мною? |
| Автоколони,
|
| Бабин крик, паровозний крик,
|
| Накладні, склади, вагони...
|
| Глянув у дзеркальце — я старий.
|
| Крихітка, вір мені, я всюди перший:
|
| І на гірці, і під горою.
|
| Тільки нерви втомилися, стерви,
|
| Так, аорта бузить часом.
|
| Чуєш -бузит. |
| Ти такого слова
|
| Не чула. |
| Пішло слівце.
|
| Будь здорова! |
| Ну, будь здорова!
|
| Дай я гляну в твоє обличчя.
|
| Чоловіка чекай по собі, впертого.
|
| Щоб на спусках не гальмував.
|
| Їж кілька посолу пряного,
|
| Їж, дитино, не гози.
|
| Закривають. |
| Півкола ліверної!
|
| Все без здачі - ми - шофера!
|
| Я полтинник, а ти двогривневий.
|
| герой, а ти мошкара!
|
| Гаразд, гаразд… Іду по-швидкому.
|
| Поважаю закон. |
| Вітаю!
|
| Едік, став другу каністру,
|
| Лівий скат відкотити в кювет.
|
| Укотив гуму до корду —
|
| Не шофер ти, а скорпіон!..
|
| Крихітка, знаєш, навіщо я гордий?
|
| Позаду великий перегін. |