| Как же вдруг вышло так, я себя совсем извёл
| Як раптом вийшло так, я себе зовсім викручив
|
| Охватил душу мрак. | Охопив душу морок. |
| Ты ушла, и я ушёл.
| Ти пішла, і я пішов.
|
| И не ты и не я первым не простит.
| І не ти і не я першим непростить.
|
| Мы ж с тобой гордые и телефон молчит.
| Ми ж з тобою горді і телефон мовчить.
|
| Я шатаюсь по ночным улицам
| Я вештаюся по нічних вулицях
|
| Без тебя будто мир опустел.
| Без тебе ніби світ спустів.
|
| Пусть мечты твои все сбудутся
| Нехай мрії твої все здійсняться
|
| И, поверь, я совсем не хотел,
| І, повір, я зовсім не хотів,
|
| Чтобы стали чужими друг другу мы
| Щоб стали чужими один одному ми
|
| И, когда расцветёт всё весной,
| І, коли розквітне все навесні,
|
| Чтоб пришёл этой горькой разлуки миг
| Щоб прийшла ця гірка розлука мить
|
| И, остался, я болен тобой.
| І, залишився, я хворий на тебе.
|
| Давят дни суетой. | Давлять дні метушнею. |
| Мне друзья говорят:
| Мені друзі кажуть:
|
| «Что-то ты сам не свой, уж какой день подряд.
| «Щось ти сам не свій, вже який день поспіль.
|
| Раньше был веселей, на гитаре играл,
| Раніше був веселіше, на гітарі грав,
|
| Позабудь ты о ней». | Забудь ти про неї». |
| Кто-то повторял.
| Хтось повторював.
|
| Я цветы положу у дверей твоих
| Я квіти покладу біля дверей твоїх
|
| На крыльце посижу. | На ганку сиджу. |
| Город спит, затих.
| Місто спить, затихло.
|
| И когда выйдешь ты из дому с утра
| І коли вийдеш ти з будинку з ранку
|
| Знай, что эти цветы вовсе не игра. | Знай, що ці квіти зовсім не гра. |