Переклад тексту пісні Корешок мой, Вовка - Александр Звинцов

Корешок мой, Вовка (оригінал)

Корешок мой Вовка из Одессы-мамы
Дернул в Сан-Франциско, с юных лет мечтал,
Он считает баксы, а я с дырой в кармане,
И графом Монте-Кристо я пока не стал.
Звучит аккорд, гитара загрустила
И почему-то всё в минорный лад,
Куда-то вдаль вдруг память заманила
На много пролетевших лет назад.
Куда-то вдаль вдруг память заманила
На много пролетевших лет назад.
Пролетают годы, оставляя память,
И судьба-плутовка всё ломает жизнь,
И на что не знаем будем ставки ставить,
Только бы спецовку нам снова не носить.
Но и те одежды выглядели чисто,
Не у всех, конечно, кому работа грех,
А кто по жизни нежный, там учили быстро,
Тот трудяга вечный спину гнул за всех.
Звучит аккорд, гитара загрустила
И почему-то всё в минорный лад,
Куда-то вдаль вдруг память заманила
На много пролетевших лет назад.
Куда-то вдаль вдруг память заманила
На много пролетевших лет назад.
Эх, сейчас с тобою встретиться бы, кореш,
Только мне не светит за бугор рвануть,
Может, эта песня в край твой срикошетит,
Говорят, мир тесен, значит, добрый путь.
Звучит аккорд, гитара загрустила
И почему-то всё в минорный лад,
Куда-то вдаль вдруг память заманила
На много пролетевших лет назад.
Куда-то вдаль вдруг память заманила
На много пролетевших лет назад.

Корешок мой, Вовка (переклад)

Корінець мій Вовка з Одеса-мами
Смикнувся в Сан-Франциско, з юних років мріяв,
Він вважає долари, а я з діркою в кишені,
І графом Монте-Крісто я поки не став.
Звучить акорд, гітара засумувала
І чомусь все в мінорний лад,
Кудись у далечінь раптом пам'ять заманила
На багато років тому, що пролетіли.
Кудись у далечінь раптом пам'ять заманила
На багато років тому, що пролетіли.
Пролітають роки, залишаючи пам'ять,
І доля-шахрайство все ламає життя,
І на що не знаємо ставки ставити,
Тільки би спецовку нам знову не носити.
Але і той одяг виглядав чисто,
Не у всіх, звичайно, кому робота гріх,
А хто по життя ніжний, там вчили швидко,
Той трудяга вічний спину гнув за всіх.
Звучить акорд, гітара засумувала
І чомусь все в мінорний лад,
Кудись у далечінь раптом пам'ять заманила
На багато років тому, що пролетіли.
Кудись у далечінь раптом пам'ять заманила
На багато років тому, що пролетіли.
Ех, зараз з тобою зустрітися би, кореш,
Тільки мені не світить за гор рвонути,
Може, ця пісня в край твій зрикошетить,
Говорять, світ тісний, отже, добрий шлях.
Звучить акорд, гітара засумувала
І чомусь все в мінорний лад,
Кудись у далечінь раптом пам'ять заманила
На багато років тому, що пролетіли.
Кудись у далечінь раптом пам'ять заманила
На багато років тому, що пролетіли.