| Ні, це зайшло досить далеко
|
| Коли роти бігають швидко, кулаки атакують, стіни можуть розбиватися, але ми ні
|
| Ми не рухаємося
|
| Ці ночі значать занадто багато, щоб дозволити їм падати без бою
|
| І тепер настав час, коли ми повинні захищати те, що так ясно
|
| Так вірно
|
| Настав час вибрати нашу сторону
|
| Тож хто підійме на цей заклик?
|
| Хто надасть сили слабким і зловить друзів, коли вони впадуть?
|
| Настав час вибрати сторони
|
| Немає відступу
|
| І якщо вони хочуть війни, вони побачать війну
|
| Сьогодні ввечері вони отримають війну
|
| У нашому розпачі є сила
|
| У розумі є сила, яка не відпочиває, завжди готова й тримається
|
| Ці часи – це наші випробування та наполеглива праця
|
| Справедливість відданості здійсниться
|
| Сьогодні ввечері все змінюється
|
| Сьогодні ввечері все змінюється
|
| Ми візьмемо в облогу замкнені уми
|
| Сьогодні ввечері все змінюється
|
| Ці зв’язки не будуть розірвані
|
| Ми візьмемо в облогу замкнуті розуми та стиснуті кулаки
|
| Залишайтеся ближче до правди, яку ми знаємо, більшість із того, що стоїть на шляху
|
| Це зайшло досить далеко
|
| Коли ми можемо стояти разом одним розумом, одним серцем
|
| Ми побачимо, що все зміниться
|
| Все зміниться
|
| Якби ми могли стояти разом
|
| Коли ми стоїмо разом, (ОДИН РОЗУМ, ОДНЕ СЕРЦЕ)
|
| Вони будуть знати, це буде ясно
|
| Ми більше, ми більше, ніж герої |