| Може небо сьогодні застуджене,
|
| Але останні мерзнуть квіти.
|
| Сніг біліший, ніж тонке мереживо
|
| Найбілішої вінчальної фати.
|
| Приспів:
|
| Не судіть люди, не судіть суворо,
|
| Що дивлюся я часто в темне вікно.
|
| Тому горобина плаче біля дороги,
|
| Здогадалася я вже давно.
|
| Не судіть люди, не судіть суворо,
|
| Що дивлюся я часто в темне вікно.
|
| Тому горобина плаче біля дороги,
|
| Здогадалася я вже давно.
|
| У серце вірити в щось, так хочеться,
|
| Над смутком пустельних полів.
|
| Але на навшпиньках раптом самотність
|
| За спиною проходить моєю.
|
| Приспів:
|
| Не судіть люди, не судіть суворо,
|
| Що дивлюся я часто в темне вікно.
|
| Тому горобина плаче біля дороги,
|
| Здогадалася я вже давно.
|
| Програш.
|
| Мане чисте, світле, дальнє,
|
| Сніг летить наче осінь дим.
|
| І томиться душа в очікуванні
|
| За словами як небо простим.
|
| Приспів:
|
| Не судіть люди, не судіть суворо,
|
| Що дивлюся я часто в темне вікно.
|
| Тому горобина плаче біля дороги,
|
| Здогадалася я вже давно.
|
| Не судіть люди, не судіть суворо,
|
| Що дивлюся я часто в темне вікно.
|
| Тому горобина плаче біля дороги,
|
| Здогадалася я вже давно. |