Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Les évadés , виконавця - 113. Дата випуску: 30.06.1998
Вікові обмеження: 18+
Мова пісні: Французька
Les évadés(оригінал) |
| ''Heu, appel à toutes les unités |
| On recherche quatre évadés d’un quartier chaud de Vitry sur Seine |
| Description: deux négros, deux beurs |
| Je répète: deux négros, deux beurs |
| Ils sont prêts à tout |
| Pour eux, il n’y a ni barrières, ni barreaux, ni frontières |
| Donc on quadrille le terrain et s’il faut, on lâche les chiens |
| Attention ils sont armés et dangereux !'' |
| Pour des jours meilleurs |
| Je fais mon premier pas à l’extérieur |
| Tension supérieure |
| Je reste à la hauteur avec la mort comme peur |
| Tragique destin, faut comprendre |
| Même si les keufs m’ont cramé |
| Sache que jamais j’irais me rendre |
| Nos frères d’Afrique ont organisé notre fuite |
| Mais il y a une couille |
| Y’a poursuite derrière moi |
| S’agrippe un tas de flics |
| Faut que j’assume, y’a pas à chier, y’a pas à discuter |
| Le jour où on m’a bouclé |
| C’est comme si on m’avait amputé |
| Enculé si j’avais pu, je vous aurais tous brûlé |
| Mais je ne pense qu'à les semer |
| Mon heure n’a pas encore sonné |
| Différentes péripéties |
| Je suis comme un gibier dans la nature |
| Je cavale et rase les murs |
| Je cherche un endroit sûr |
| Peu à peu j’esquive ces ordures |
| J’vais plus loin que la censure putain d’envergure |
| C’est bien moi RIM-K, la pourriture |
| J’arrive au QG malheureusement de partout je saigne |
| J’ai brisé les chaînes |
| Pour ma patrie, Vitry sur Seine |
| Putain tricard, traqué |
| Tête mise à prix, tête fichée |
| Recherché, en vain dans tout le pays |
| Des évadés, 113 présumé dangereux |
| Tu m’coupes la route, c’est bouillant |
| On ouvre le feu |
| Malheureusement c’est reparti en couille |
| Pas l’temps de s’lamenter |
| Va falloir faire preuve de débrouille |
| Faut surtout pas s’faire attraper |
| On vit chacun de notre côté |
| Un seul but, une cité |
| Pénétrer dans une cage d’escalier |
| Pour observer leurs gestes et faits |
| Agir comme des évadés |
| Surveillé de prés par les condés |
| Cette fois décidé, les points fermés |
| Agissant les yeux fermés |
| À matraquer puis menotter un gamin |
| Lui faire la hagra au commissariat jusqu’au lendemain |
| De toute façon, on n’y peut rien |
| Il faut comprendre, il faut apprendre |
| Qu’il n’existe pas d’choix en commun |
| Pour faire face à son propre destin |
| J’continue ma route la démarche lente et méfiante |
| La peur d'être identifié par des voisins me hante |
| Mes potos me manquent déjà |
| Et personne n’est prêt à m’affirmer |
| Qu’ils n’sont pas de retour au card-pla déjà |
| Aux grands mots, les grands moyens |
| J’interviens, 113 rue Camille Groult |
| Quand il le faut c’est là où j’serais présent sur l’terrain |
| Soldat en cavale qu’en a marre des cellules |
| Marre des promenades la justice, je l’encule |
| Me sentir on prend en otage en mal je m'évade |
| Pour mes assoc' mènent un escapade |
| Je fais sauter le grillage |
| Je marche en zig-zag carrière fusillade |
| Devant moi la liberté c’n’est pas un mirage |
| Je revois enfin l’paysage |
| Ça fait temps d’année que j’rêve de vivre ces images |
| Situation critique |
| La scène aussi hardcore que cette musique |
| Mon cœur bat trop vite |
| Mon corps fatigue j’casse ma pipe |
| Faut que j’fasse le vide |
| Nique sa mère, les remords |
| Faut pas que je m’endorme parce que le sommeil |
| C’est le cousin de la mort |
| Ennemi public comme Jacques Mesrines |
| Anti fanatique, je m’instruis |
| Pour mieux fuck le système |
| Je re-ti, j’arrive au QG |
| Faut qu’je m’arrache d’ici à tous prix |
| Je suis sur qu'à cette heure-ci |
| Mon nom est signalé de son-pri à Roissy |
| Des comptes à régler, un procureur à schlasser |
| Des mecs à effacer |
| Une mère embrasse, avant de trépasser |
| Putain tricard, traqué |
| Tête mise à prix, tête fichée |
| Recherché en vain dans tout le pays |
| Des évadés, 113 présumé dangereux |
| Tu m’coupes la route, c’est bouillant |
| On ouvre le feu |
| On s'était juré qu’on se retrouverait |
| À la vie, à la mort décor prison |
| Quatre murs ça pue la mort |
| Évadé, j’ai réussi |
| Maintenant, j’suis dehors |
| Marche avec un œil dans l’dos |
| Quelque soit mon sort |
| Je vois que tout à changer |
| Les rues ne sont plus les mêmes |
| J’cours à travers la ville |
| Banlieue sud, Vitry sur Seine |
| Sirène police, c’est aussi cramé qu’avant |
| Me demande bien si mes gars sont aussi dans les temps |
| Chrono quatre heures |
| C'était R.D.V. |
| au ghetto |
| Nom d’code 113 pour sauver sa peau |
| Et c’est reparti A.P. dit l’affranchi |
| Je repense aux gueules qu’on a cassé |
| Et ces murs qu’on a franchit |
| Finis les parloirs, les cantines et la gamelle |
| La sale gueule des matons |
| Qu’a quatre heures du mat' te réveille |
| Puis j’dédicace ce morceau |
| À tous les évadés d’France |
| Pénitencier d’merde |
| Qu’a voulu baiser mon adolescence |
| Putain tricard, traqué |
| Tête mise à prix, tête fichée |
| Recherché en vain dans tout le pays |
| Des évadés, 113 présumé dangereux |
| Tu m’coupes la route, c’est bouillant |
| On ouvre le feu |
| (переклад) |
| ''О, дзвоніть до всіх підрозділів |
| Ми шукаємо чотирьох втікачів із кварталу червоних ліхтарів Вітрі-сюр-Сен |
| Опис: два негри, два араби |
| Повторюю: два негри, два араби |
| Вони готові на все |
| Для них немає ні бар’єрів, ні бар’єрів, ні кордонів |
| Таким чином, ми вирівнюємо землю і, якщо потрібно, відпускаємо собак |
| Стережіться, вони озброєні й небезпечні!» |
| Для кращих днів |
| Я роблю свій перший крок на вулицю |
| Верхня напруга |
| Я стою зі смертю, як страх |
| Трагічна доля, треба зрозуміти |
| Хоча копи мене спалили |
| Знай, що я ніколи не здамся |
| Наші брати в Африці організували нашу втечу |
| Але є м'яч |
| За мною погоня |
| Візьміть купу копів |
| Мушу припустити, нема чого сратися, нема що обговорювати |
| День, коли мене закрили |
| Мене ніби ампутували |
| Якби я міг, я б спалив вас усіх |
| Але все, про що я думаю, — це розкидати їх |
| Мій час ще не настав |
| Різні пригоди |
| Я як гра в дикій природі |
| Я катаюся і обіймаю стіни |
| Шукаю безпечне місце |
| Потроху я ухиляюся від цього сміття |
| Я йду далі, ніж біса велика цензура |
| Це я RIM-K, гниль |
| На жаль, я прибуваю до штаб-квартири звідусіль, де я стікаю кров’ю |
| Я порвав ланцюги |
| Для моєї країни Вітрі-сюр-Сен |
| Проклята трикарта, вислідували |
| Голову наділи нагороду, голову застрягли |
| Безуспішний пошук по всій країні |
| Втікачі, 113 вважаються небезпечними |
| Ти відрізав мене, жарко |
| Відкриваємо вогонь |
| На жаль, все повернулося до куль |
| Немає часу скаржитися |
| Треба бути винахідливим |
| Перш за все, не бути спійманим |
| Ми живемо кожен по-своєму |
| Одна ціль, одне місто |
| Вхід на сходову клітку |
| Спостерігати за їхніми жестами та вчинками |
| Поводьтеся як втікачі |
| Уважно спостерігали поліцейські |
| Цього разу вирішили, пункти закрилися |
| Дія із закритими очима |
| Вдарити, а потім надягти на дитину наручники |
| Дайте йому хагра в поліцейській дільниці до наступного дня |
| У будь-якому випадку, ми нічого не можемо з цим вдіяти |
| Треба розуміти, треба вчитися |
| Що спільного вибору немає |
| Щоб зустріти власну долю |
| Я продовжую свою подорож повільним і обережним кроком |
| Мене переслідує страх бути впізнаним сусідами |
| Я вже сумую за друзями |
| І ніхто не готовий мене стверджувати |
| Що вони вже не повернулися до картки |
| Великими словами, великі засоби |
| Я втручаюся, 113 rue Camille Groult |
| Коли це необхідно, я буду присутній на землі |
| Солдат на бігу набридли камерами |
| Я втомився від правосуддя, і я її дошкуляю |
| Відчуваючи, що я заручник зла, я тікаю |
| Для моїх однодумців ведуть втечу |
| Я прориваю паркан |
| Я ходжу в зигзагоподібної кар’єрної перестрілки |
| Переді мною свобода не міраж |
| Нарешті я знову бачу пейзаж |
| Давно я мріяв жити цими образами |
| Критична ситуація |
| Сцена така ж хардкорна, як ця музика |
| Моє серце б’ється занадто швидко |
| Моє тіло втомлено, я ламаю трубу |
| Я повинен очистити свій розум |
| До біса його мати, докори сумління |
| Я не повинен заснути, тому що сплю |
| Це двоюрідний брат смерті |
| Громадський ворог, як Жак Мерін |
| Антифанатик, я виховую себе |
| Щоб краще виїбати систему |
| Я повторюю, я приходжу до штабу |
| Я повинен за всяку ціну відірватися звідси |
| Я впевнений в цю годину |
| Моє ім'я повідомляється від син-прі до Руассі |
| Рахунки звести, прокурор до schlasser |
| Хлопці стерти |
| Мати цілує перед смертю |
| Проклята трикарта, вислідували |
| Голову наділи нагороду, голову застрягли |
| Марно шукали по всій країні |
| Втікачі, 113 вважаються небезпечними |
| Ти відрізав мене, жарко |
| Відкриваємо вогонь |
| Ми поклялися, що зустрінемося знову |
| Оформлення в'язниці життя і смерті |
| Чотири стіни смердять |
| Втік, я встиг |
| Тепер я на вулиці |
| Ходіть одним оком у спині |
| Якою б не була моя доля |
| Я бачу, що все змінюється |
| Вулиці не ті |
| Я біжу містом |
| Південне передмістя, Вітрі-сюр-Сен |
| Поліцейська сирена, вона так само згоріла, як і раніше |
| Цікаво, чи мої хлопці теж вчасно |
| Хроно чотири години |
| Це був Р.Д.В. |
| в гетто |
| Кодове ім'я 113, щоб врятувати його шкіру |
| Ось ми знову йдемо А.П., каже вільновідпущенник |
| Я згадую обличчя, які ми зламали |
| І ці стіни, які ми перетнули |
| Більше ніяких салонів, їдалень і миски |
| Брудний рот охоронців |
| Що о четвертій годині ранку вас будить |
| Тоді я присвячую цей трек |
| Усім втікачам із Франції |
| Чортовий пенітенціарний заклад |
| Що хотіла моя підліткова ебать |
| Проклята трикарта, вислідували |
| Голову наділи нагороду, голову застрягли |
| Марно шукали по всій країні |
| Втікачі, 113 вважаються небезпечними |
| Ти відрізав мене, жарко |
| Відкриваємо вогонь |