| Сталь вонзилась вдруг, смешалась с кровью. | Сталь встромилася раптом, змішалася з кров'ю. |
| Сталь, мой враг твой друг,
| Сталь, мій ворог твій друг,
|
| мне очень жаль.
| мені дуже шкода.
|
| Тварь, звезда и круг закрыли солнце. | Тварю, зірка і круг закрили сонце. |
| Вдруг сорвались вниз, каплями падали настежь.
| Раптом зірвалися вниз, краплями падали навстіж.
|
| Все, смешалось вдруг, я режу крылья. | Все, змішалося раптом, я ріжу крила. |
| Все, твой враг мой друг, и знаешь что?
| Все, твій ворог мій друг, і знаєш що?
|
| Сталь глухая сталь, разрежет сердце. | Сталь глуха сталь, розріже серце. |
| Стук, теперь ты тварь.
| Стук, тепер ти тварини.
|
| Что? | Що? |
| Я думал ты спишь и твое небо. | Я думав ти спиш і твоє небо. |
| Крик и все сгорает, на покури.
| Крик і все згорає, на курі.
|
| И огонь горит, и ярче бронзы, свет наш злейший враг. | І вогонь горить, і яскравіше бронзи, світло наш лютий ворог. |
| Что может смерть это мир?
| Що може смерть світ?
|
| Мразь, действительно мне дорого каждый, взгляд. | Погань, справді мені дорого кожен, погляд. |
| А ты мой друг не ври мне.
| А ти мій друг не бреши мені.
|
| Мразь, ты без меня вскрываешь кожу. | Погань, ти без мене розкриваєш шкіру. |
| Сталь, готов ли ты? | Сталь, чи готовий ти? |
| На покури.
| На покурі.
|
| Да, да веки слbпаются. | Так, так, віки злпаються. |
| Нет, нет тьма растворяется.
| Ні, ні темрява розчиняється.
|
| Да, да страхи сужаются. | Так, так страхи звужуються. |
| Страх взял твой сон… | Страх узяв твій сон. |