Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Двое , виконавця - Zvonkiy. Дата випуску: 29.06.2015
Мова пісні: Російська мова
Двое(оригінал) |
| Простой маршрут - это как дежавю. |
| Меня там ждут те, кого я люблю. |
| Чашка чая, чая бодрит. |
| Ворвётся Солнца луч, как бандит - |
| В тени бетонных стен под музыку сирен; |
| Любить и быть любимым! |
| - Остального нет. |
| Всё тлен. |
| "Проснись", - шепчу тебе я нежно. |
| Ты - моя муза, любовь и надежда! |
| Прохожий вдруг нам улыбнется небрежно, - |
| Чаще я замечал это прежде. |
| Время, как вода сквозь пальцы стыло. |
| Мимо этих бесконечных слов без дела. |
| Всё сильней, в суете дней - |
| Я всегда хочу быть только с ней. |
| Только с ней! |
| Кто мы, двое, в городе людских историй? |
| Между родным и новым, на Третьем или Садовом стоя. |
| Что нам стоит, сделать что нибудь простое - |
| Чтобы чего-то стоить; |
| на Третьем или Садовом стоя. |
| И неба синь сменит звёздная пыль, |
| Но мы не спим, - топчем пыльную пыль. |
| И я знаю, знаю, зачем, |
| Хотя бы на миг остаться в не планов и схем, |
| В тени своих квартир, закрыть на ключ свой мир - |
| И оставаться в нём, и не выходить в эфир. |
| Как великаны вдоль дорог дома. |
| Мы с тобой от тишины опять сойдём с ума. |
| Столько надо рассказать, столько обсудить - |
| Ровно столько же забыть или отпустить. |
| Маленькие дети, мы, большого города - |
| Это наши голоса бегут по проводам; |
| И в погоне за мечтой - я навеки с тобой. |
| О-о-о! |
| Всем тем, кто устал; |
| и тем, кто привык. |
| Всем тем, кто кричал, но растаял крик. |
| Мой город не ждет, и нас уже нет - |
| Останется след. |
| Кто мы, двое, в городе людских историй? |
| Между родным и новым, на Третьем или Садовом стоя. |
| Что нам стоит, сделать что нибудь простое - |
| Чтобы чего-то стоить; |
| на Третьем или Садовом стоя. |
| Кто мы, двое? |
| (переклад) |
| Простий маршрут – це як дежавю. |
| На мене там чекають ті, кого я люблю. |
| Чашка чаю, чаю бадьорить. |
| Увірветься Сонця промінь, як бандит - |
| У тіні бетонних стін під музику сирен; |
| Любити і бути коханим! |
| - Остального немає. |
| Всі тлін. |
| "Прокинься", - шепочу тобі я ніжно. |
| Ти - моя муза, кохання та надія! |
| Перехожий раптом нам усміхнеться недбало, - |
| Частіше я помічав це раніше. |
| Час, як вода крізь пальці стиг. |
| Повз ці нескінченні слова без діла. |
| Все сильніше, у метушні днів - |
| Я завжди хочу бути лише з нею. |
| Тільки з нею! |
| Хто ми, двоє, у місті людських історій? |
| Між рідним та новим, на Третьому чи Садовому стоячи. |
| Що нам варто, зробити щось просте - |
| Щоб чогось коштувати; |
| на Третьому чи Садовому стоячи. |
| І небо синь змінить зоряний пил, |
| Але ми не спимо, - топчем пил. |
| І я знаю, знаю, навіщо, |
| Хоча б на мить залишитися в планах і схемах, |
| У тіні своїх квартир, закрити на ключ свій світ |
| І залишатись у ньому, і не виходити в ефір. |
| Як велетні вздовж доріг будинку. |
| Ми з тобою від тиші знову збожеволіємо. |
| Стільки треба розповісти, стільки обговорити |
| Рівно стільки ж забути чи відпустити. |
| Маленькі діти, ми, великого міста |
| Це наші голоси біжать по дротах; |
| І в гонитві за мрією – я навіки з тобою. |
| О-о-о! |
| Всім тим, хто втомився; |
| і тим, хто звик. |
| Всім тим, хто кричав, але розтанув крик. |
| Моє місто не чекає, і нас уже немає - |
| Залишиться слід. |
| Хто ми, двоє, у місті людських історій? |
| Між рідним та новим, на Третьому чи Садовому стоячи. |
| Що нам варто, зробити щось просте - |
| Щоб чогось коштувати; |
| на Третьому чи Садовому стоячи. |
| Хто ми двоє? |