Переклад тексту пісні Der Weidenkranz - Wolfenmond

Der Weidenkranz (оригінал)

Sie trafen sich zum fröhlichen Tanz
Es war noch früh im Jahr
In des Mondes fahlem Glanz
Flocht er ihr einen Weidenkranz
Der sein Versprechen war
Sie trennten sich gen Mitternacht
Auf ein baldig' Wiedersehen
Im Mondenschein hat sie gewacht
Viele Stunden dort am Fluß verbracht
Was ist denn nur geschehen?
Sie sah, wie jene Weide am Fluß
Den ganzen Sommer war
Voll Trauer und voll Einsamkeit
Die gar welken Blätter zum Fallen bereit
Und es neigte sich das Jahr
Lieber blieb sie daheim bei Haus und Hof
Sah die Mädchen zum Herbsttanz gehn
Schmerz und Sehnsucht haben sie geplagt
Immer wieder hat sie sich gefragt
Was ist ihm nur geschehn?
Es kam die Zeit für den alten Graf
Der an ihr Gefallen fand
Des Nachts kam er zu ihrem Haus
Ins Dunkle schleppte man sie hinaus
Er verlangte ihre Hand
«Im Kerker sitzt der Liebste Dein
Willst Du ihn in Freiheit sehn?
So werde mein Weib!»
— Ihr blieb keine Wahl
Es plagte sie des Liebsten Qual
Und so sollte es geschehn!
Im Dorfe gab’s ein Hochzeitsfest
Mit viel Saufereu und Tanz
Im Morgenrot hat man sie getraut
Und nun steht am Fluß die traurige Braut
In der Hand der Weidenkranz
«In Freiheit ging der Liebste mein
Auf Nimmerwiedersehn
Die Blätter sind welk, der Kranz ist verdorrt
Meine Liebe an einem fernen Ort
Warum musste es geschehn?»

Der Weidenkranz (переклад)

Вони зустрілися для веселого танцю
Це було ще на початку року
У блідому сяйві місяця
Він заплітав їй вербовий вінок
Що було його обіцянкою
Вони розлучилися опівночі
До зустрічі
Вона прокинулася в місячному світлі
Провів там багато годин біля річки
Що сталося?
Бачила, як та верба біля річки
Все літо було
Повний смутку і повний самотності
Зів'яле листя готове до опадання
І рік підійшов до кінця
Вона воліла залишатися вдома зі своїм будинком і фермою
Бачив, як дівчата йшли на осінні танці
Її мучили біль і туга
Вона постійно питала себе
Що з ним сталось?
Настав час старого графа
Кому вона припала до душі
Вночі він прийшов до неї додому
Їх витягли в темряву
Він попросив її руки
«У підземеллі сидить твій коханий
Ти хочеш побачити його на волі?
Тож стань моєю дружиною!»
— У неї не було вибору
Це мучило муки її коханого
І так має статися!
У селі було весілля
З великою кількістю випивки та танців
Вони одружилися з нею на світанку
А тепер сумна наречена стоїть біля річки
У руці вербовий вінок
«На волю пішов мій коханий
Прощавай назавжди
Зів’яло листя, в’ял вінок
Моя любов у далекому місці
Чому це мало статися?"