Переклад тексту пісні Слепой художник - Витас

Слепой художник (оригінал)

Он так фатально одинок,
Как парус в море.
Быть от рождения слепым
Какое горе.
Из дома он не выходил — упасть боялся.
И все равно он на судьбу не обижался.
Была отдушина в его существованье.
Как странно, но себя нашел он в рисованье.
Он натюрморты рисовал и пейзажи,
Своей работы никогда не видел даже.
припев.
Слепой художник, не зная цвета
Зимой холодной рисует лето.
Слепой художник, не видит красок,
Но все картины его как сказки.
В его полотнах крик души наружу рвался.
И каждый видел в них свое и удивлялся:
как можно счастье рисовать, любви не зная,
И ад кромешный разместить напротив рая.
припев.
Слепой художник, не зная цвета
Зимой холодной рисует лето.
Слепой художник, не видит красок,
Но все картины его как сказки.

Слепой художник (переклад)

Він так фатально самотній,
Як вітрило в море.
Бути від народження сліпим
Яке лихо.
З будинку він не виходив — впасти боявся.
І все одно він на долю не ображався.
Була віддушина в його існування.
Як дивно, але себе знайшов він в малюванні.
Він натюрморти малював і пейзажі,
Своєї роботи ніколи не бачив навіть.
Приспів.
Сліпий художник, не знаючи кольору
Взимку холодно малює літо.
Сліпий художник, не бачить фарб,
Але всі картини його як казки.
У його полотнах крик душі назовні рвався.
І кожен бачив у них своє і дивувався:
як можна щастя малювати, кохання не знає,
І ад кромішний розмістити навпроти раю.
Приспів.
Сліпий художник, не знаючи кольору
Взимку холодно малює літо.
Сліпий художник, не бачить фарб,
Але всі картини його як казки.