| Північ був десь багато років тому і холодний | 
| Лід замкнув серця людей і зробив їх старими | 
| Південь народжував приємні землі, але сухі | 
| Я гуляв по глибинах вод і грав умом | 
| Схід був світанок, оживаючи на золотому сонці | 
| Налетіли лагідні вітри, кілька голів стало одним | 
| Влітку, хоч серпень люди глузували | 
| Ми були в мирі, ми веселили | 
| Ми ходили, іноді рука об руку | 
| Між тонкими лініями, що позначають море і пісок | 
| Посміхається дуже миролюбно | 
| Ми почали помічати, що можемо бути вільними | 
| І ми переїхали разом | 
| На Захід | 
| Захід — це місце, де коли-небудь закінчаться всі дні | 
| Де кольори перетворюються із сірого на золотий | 
| І ви можете бути з друзями | 
| І світло лускає золоті хмари вгорі | 
| Вест — Майк і Сьюзі | 
| Захід — це місце, де я люблю | 
| Там ми проведемо останні дні нашого життя | 
| Розповідайте ті самі старі історії | 
| Так, принаймні, ми пробували | 
| Тож на Захід, усмішки на обличчі, ми поїдемо | 
| О, так, і приносимо свої вибачення | 
| Хто насправді ніколи не дізнається дороги | 
| Ми біженці, відходимо від життя | 
| Що ми знали і любили | 
| Нічого не робити ні сказати, ніде зупинитися | 
| Тепер ми одні | 
| Ми біженці, несемо все, що маємо | 
| У коричневих пакетах, перев’язаних ниткою | 
| Нема чого думати, це нічого не означає | 
| Але ми можемо бути щасливими самі по собі | 
| Вест — Майк і Сьюзі | 
| Вест — Майк і Сьюзі | 
| Захід — це місце, де я люблю | 
| Захід — дім біженців |