| Північ був десь багато років тому і холодний
|
| Лід замкнув серця людей і зробив їх старими
|
| Південь народжував приємні землі, але сухі
|
| Я гуляв по глибинах вод і грав умом
|
| Схід був світанок, оживаючи на золотому сонці
|
| Налетіли лагідні вітри, кілька голів стало одним
|
| Влітку, хоч серпень люди глузували
|
| Ми були в мирі, ми веселили
|
| Ми ходили, іноді рука об руку
|
| Між тонкими лініями, що позначають море і пісок
|
| Посміхається дуже миролюбно
|
| Ми почали помічати, що можемо бути вільними
|
| І ми переїхали разом
|
| На Захід
|
| Захід — це місце, де коли-небудь закінчаться всі дні
|
| Де кольори перетворюються із сірого на золотий
|
| І ви можете бути з друзями
|
| І світло лускає золоті хмари вгорі
|
| Вест — Майк і Сьюзі
|
| Захід — це місце, де я люблю
|
| Там ми проведемо останні дні нашого життя
|
| Розповідайте ті самі старі історії
|
| Так, принаймні, ми пробували
|
| Тож на Захід, усмішки на обличчі, ми поїдемо
|
| О, так, і приносимо свої вибачення
|
| Хто насправді ніколи не дізнається дороги
|
| Ми біженці, відходимо від життя
|
| Що ми знали і любили
|
| Нічого не робити ні сказати, ніде зупинитися
|
| Тепер ми одні
|
| Ми біженці, несемо все, що маємо
|
| У коричневих пакетах, перев’язаних ниткою
|
| Нема чого думати, це нічого не означає
|
| Але ми можемо бути щасливими самі по собі
|
| Вест — Майк і Сьюзі
|
| Вест — Майк і Сьюзі
|
| Захід — це місце, де я люблю
|
| Захід — дім біженців |