| Плюнув із поправкою на вітер, намокла плева | 
| Мені сказали: зуби білі, подумав каламутять фена | 
| Параноя по п'ятах, капелюхом гнійний по бітах | 
| Я відкриваю вам душу, як на шпагаті сидячий Ван Дамм | 
| Не сукнь у цю розетку пальці, вени попалиш | 
| Я дістаю з кишені бошки, сука, хулі ти палиш | 
| Чотири букви наб'ю собі на відкаті залупи | 
| Щоб пестили вагінку твою і мокрі губи | 
| Давай у диму розчинимося, або пройдемося по¦тухлій | 
| Нехай не турбує ніщо нас, ми стрінемо доброго ранку | 
| Ми будемо жити, як хочемо, і не вилікує нас лікар | 
| Ми все давно невиліковні, та і якось уже похуй | 
| З особливим настроєм убиті, але не вами | 
| Випалюємо ці рядки, як нас Тема бітами, | 
| А мені жити так, як живу я, | 
| А мені жити так, як живу я | 
| Наполовину половину | 
| Тобі насрали на спину | 
| Ти як Горбун з Нотр-Дама | 
| Проходив з цим повз | 
| Щоправда, всередині вона не лізе назовні зі шкіри геть | 
| Не вішатиму її всім, як на болтові гондон | 
| Без негативних думок давай все життя зависнемо | 
| Мій мозок поїбаний наркотою, я довго чекав, поки відвисне | 
| Тут арфа чарівна, в почуттях дарує подарунки | 
| Зідна підняв і їх до неба, щоб розквітали залишки | 
| Ну і заебись | 
| Ті, хто ні|хуя не|зрозумів | 
| Ваш мозок просто в викраденні | 
| Спостерігаю, як у болоті хтось тоне | 
| Під клеєм видає тектонік | 
| Тверезість десять років в ігнорі | 
| У нереальності сьогодні спокійніше | 
| І це правда, homie | 
| Найчастіше ми буваємо в комі, а не на коні | 
| Випав сніг. | 
| У вікно випав Олег | 
| Натовп оленів, розчинник взяли в бакалеї | 
| Піду перевірю, чи всі живі | 
| Або по 103 викликати мені фею | 
| Кожен відпочиває, як уміє, а нам рідніше | 
| Написати по парі рядків, щоб ви всі охуелі | 
| За зачиненими дверима дим, жирні біти, | 
| Але не вами ми вбиті, а чим убитий ти — | 
| Мені до пізди, з особливим настроєм | 
| Я продовжую робити те, чого ви всі спітніли | 
| Реальність для мене назавжди зачинила двері | 
| Як і я— для тих, хто в мене вже не вірить | 
| Ти можеш знати мене сто років, але так і не дізнаєшся, хто я | 
| Я порушу твою психіку, зачеплю за живе | 
| Позбавлю тебе спокою, адже горе не велико | 
| Якщо крові тут не море, ось тому я хмурю брови | 
| І матом крою, прикол, йду легко з тяжкою душею | 
| Хто там наступний? | 
| Welcome до мікрофону, що або | 
| Скільки там за часу, по часу з варенням | 
| Ми заповнимо цю порожнечу особливим настроєм | 
| Скільки потрібно наркоти, щоб стати генієм | 
| Стільки потрібно маятнику думати над рішенням | 
| Ти був застуканий за своїм малюваним прагненням | 
| Поки що я досвід набирав з кожним своїм падінням | 
| Мій мікс вживання з хуєвою поведінкою | 
| Послужить добривом усім сортовим рослинам | 
| Я солідарний зі думкою натовп б'є від біта | 
| Тим часом когось у падику б'є від гвинта | 
| Тупити - це як живцем закопувати крота | 
| І вся твоя біда в тому, що біда твоя — біліберда | 
| Вбиті, але не вами, на вустах на довгі роки | 
| Де, кажуть підвали, від сорому червоніють міста | 
| Все ваше просування — стежка, де гадить гопота | 
| Не так небезпечний водоспад, як стояча вода | 
| Наш хіп-хоп такий їдкий із запахом марихуани | 
| У той же час дуже рідкісний, як послід ігуани | 
| Засвистіли, застогнали, заскрипіли крани | 
| Приймайте, еблани, грязьові ванни | 
| За отруйними словами ти поліз у кишені | 
| Я видирав свої шматками, залишаючи рани | 
| Усі незалежні, поки в справи не вступають грами |