Переклад тексту пісні Письма убитого человека - УННВ

Письма убитого человека (оригінал)

Покидая этот мир, я буду спокоен
Больше меня не обманут и не оскорбят тем более
Вся жизнь — как поле боя
Я жертвую собою
Лишь для того, чтобы осталось что-то доброе, живое
Вы ещё не устали от моих историй?
От моей лапши у Анджелины Джоли на ушах мозоли
Вы кто такие?
Чему вас учат в школе?
Туши сигарету, съезди в санаторий, Коля
С того света Вам глаголю, матом здесь у нас не кроют
Настоящий андерграунд, ты понял, мы даём здесь волю вони
На раны тебе сыпал соль, никогда не был чужой
Моё хобби — крутить большой джойнт
Из другой реальности хэдшот имеет адский запашок
Каждый мой стишок и жир-жир-жир-жир-жирнее ваших жоп
Мёртвое моё флоу выше облаков, вновь и вновь
В бровь и в бровь, на тот свет уже давно готов
Жаль, больше не вздохну и солнце не увижу
Не забью себе косяк, как стелят буквы не услышу
Не почувствую тепла любви, касания тела
Тех поцелуев и нежности, что так сильно хотелось бы
Не услышу бита и станет скучно без загонов
Ни одна тут ерунда не станет в горле больше комом
И не манит еда, ни витамин, ни вода
Ни запах шишек душистых, ни в небе ярком звезда
Не увлажнится пизда, что по ночам я лелеял
Никто не спросит: «Как дела?»
и плюхами не подогреет
Не поставят диагноз врачи в нашем подъезде
И, пожалуй, буду рад, что не пропал я в этой бездне
Ведь познал не так давно, что жизнь наша прекрасна
Что душа есть у меня, что вашей грязи не подвластна
Я пишу все эти письма, пока свечи не погаснут
Вы сожгите все их после, моя сущность в небе ясном
Эта жизнь, да, дана нам не зря
Так проживи её, любя, тут день от дня
Ведь эта жизнь, да, дана нам не зря
Так проживи её, любя, тут день от дня
Заберите мою музыку, мои стихи
Имя тоже мне не нужно, и его бери
Запустите мою кровь по течению реки
Всё, что от меня осталось, закрути, скури
Выколи глаза мои, теперь они твои
И в подарок тебе руки — создавай, твори
Пусть ублюдки продолжают прибавлять нули
Мои волосы и ногти заверните в корабли
Да мне на Вас нассать, как на угли
Вот эти строчки вроде хорошо легли
Вы лишь оказывали помощь, но не помогли
И мы откинули копыта, в лету канули
Это не твой кумир, это твой внутренний мир
Заставляет затирать эти письма до дыр
Между жиром и жизнью зачем-то выбрали жир
Так и забыли маршрут, проебали ориентир

Письма убитого человека (переклад)

Залишаючи цей світ, я буду спокійний
Більше мене не обдурять і не ображають тим більше
Все життя — як поле бою
Я жертву собою
Лише для того, щоб лишилося щось добре, живе
Ви ще не втомилися від моїх історій?
Від моєї локшини у Анджеліни Джолі на вухах мозолі
Ви такі?
Чому вас навчають у школі?
Туши сигарету, з'їзд в санаторій, Коля
З того світла Вам глаголю, матом тут у нас не криють
Справжній андерграунд, ти зрозумів, ми даємо тут волю вони
На рани тобі сипав сіль, ніколи не був чужий
Моє хобі — крутити великий джойнт
З іншої реальності хедшот має пекельний запашок
Кожен мій віршик і жир-жир-жир-жир-жирніше ваших жоп
Мертве моє флоу вище хмар, знову і знову
В бров і в бров, на то світло вже давно готовий
Шкода, більше не зітхну і сонце не побачу
Не заб'ю собі косяк, як стелят букви не почую
Не відчую тепла кохання, торкання тіла
Тих поцілунків і ніжності, що так сильно хотілося б
Не почую бита і стане нудно без загонів
Жодна тут нісенітниця не стане в горлі більше грудкою
І не манить їжа, ні вітамін, ні вода
Ні запах шишок запашних, ні в небі яскравим зірка
Не зволожиться пизда, що по ночах я плекав
Ніхто не спитає: «Як справи?»
і плюхами не підігріє
Не поставлять діагноз лікарі в нашому під'їзді
І, мабуть, буду радий, що не зник я в цій безодні
Адже пізнав не так давно, що життя наше прекрасне
Що душа є у мене, що вашому бруду не підвладна
Я пишу всі ці листи, поки свічки не згаснуть
Ви спалите всі їх після, моя сутність в небі ясному
Це життя, так, дане нам недаремно
Так проживи її, люблячи, тут день від дня
Адже це життя, так, дане нам недаремно
Так проживи її, люблячи, тут день від дня
Заберіть мою музику, мої вірші
Ім'я теж мені не потрібно, і його бери
Запустіть мою кров за течією річки
Все, що від мене залишилося, закрути, шкіри
Виколи очі мої, тепер вони твої
І в подарунок тобі руки — твори, твори
Нехай виродки продовжують додавати нулі
Моє волосся і нігті загорніть у кораблі
Так мені на Вас нассати, як на вугілля
Ось ці рядки начебто добре лягли
Ви лиш надавали допомогу, але не допомогли
І ми відкинули копита, у літу канули
Це не твій кумир, це твій внутрішній світ
Примушує затирати ці листи до дір
Між жиром і життям чомусь вибрали жир
Так і забули маршрут, проїбали орієнтир