Переклад тексту пісні Гастарбайтер - Ундервуд

Гастарбайтер (оригінал)

Наследство от бабушки — кресло-качалка,
Холодная штука его обручалка.
Папа, красивой рыбалки!
Что «больно"прошло, знает Красная Пресня,
В глазах у него украинская песня.
Папа, мне с ним интересно.
Пускай он будет рядом
И дышит в шею мне —
Я верю его сильному плечу.
Не жди меня — не надо.
Однажды, как во сне,
Я просто не стерплю и закричу:
Он — Гастарбайтер,
Его лицо черно от копоти и гари,
Замрите, Рюрики, смотрите — он в ударе.
Он силен, а ты бессилен, да!
Он — Гастарбайтер,
Он заводил куранты над зубатой стенкой
И златоглавой нежно целовал коленки.
Просто супер, но не факт.
Хорошие девушки — страшные люди —
Откусят тебя и оставят на блюде.
Папа, мы пить там не будем.
Бисквит «Делифранс», две полоски и кофе,
Я знаю давно, где живет его профиль.
Папа, он мой Мефистофель.
Пускай он будет рядом
И дышит в шею мне —
Я верю его сильному плечу.
Не жди меня — не надо.
Однажды, как во сне,
Я просто не стерплю и закричу:
Он — Гастарбайтер,
Он танцевал с ментами дивные балет.
Пусть даже именем не названа планета —
Он силен, а ты бессилен, да!
Он -Гастарбайтер,
Ему так весело и страшно в лапах МКАДа,
Ему везет пока, и, видимо, атк надо.
Просто супер, но не факт.
Вже закiнчено день,
Вже напизжено грошей,
В мерседеси сiдають мерзотни сичi,
Лiзуть, мов таргани, крiзь прошпекти i площi
Дорогie моi москвичi.

Гастарбайтер (переклад)

Спадщина від бабусі — крісло-гойдалка,
Холодна штука його обручки.
Тату, гарної риболовлі!
Що «боляче» минуло, знає Червона Пресня,
У очах у нього українська пісня.
Тату, мені з ним цікаво.
Нехай він буде поруч
І дихає в шию мені —
Я вірю його сильному плечу.
Не чекай мене — не треба.
Якось, як у сні,
Я просто не стерплю і закричу:
Він — Гастарбайтер,
Його обличчя чорно від копоти і гарі,
Замріть, Рюрики, дивіться — він в ударі.
Він сильний, а ти безсилий, так!
Він — Гастарбайтер,
Він заводив куранти над зубатою стінкою
І зологоловий ніжно цілував коліна.
Просто супер, але не факт.
Хороші дівчата - страшні люди -
Відкусять тебе і залишать на страві.
Тату, ми пити там не будемо.
Бісквіт «Деліфранс», дві смужки та кави,
Я знаю давно, де живе його профіль.
Тату, він мій Мефістофель.
Нехай він буде поруч
І дихає в шию мені —
Я вірю його сильному плечу.
Не чекай мене — не треба.
Якось, як у сні,
Я просто не стерплю і закричу:
Він — Гастарбайтер,
Він танцював з ментами дивні балет.
Нехай навіть ім'ям не названа планета
Він сильний, а ти безсилий, так!
Він-Гастарбайтер,
Йому так весело і страшно в лапах МКАДу,
Йому щастить поки, і, мабуть, так треба.
Просто супер, але не факт.
Вже закінчено день,
Вже напізжено грошей,
У мерседесі сiдають мерзотнi сичi,
Лізуть, мов таргани, крізь прошпекти і площі
Дорогі мої москвичі.