| Спадщина від бабусі — крісло-гойдалка,
|
| Холодна штука його обручки.
|
| Тату, гарної риболовлі!
|
| Що «боляче» минуло, знає Червона Пресня,
|
| У очах у нього українська пісня.
|
| Тату, мені з ним цікаво.
|
| Нехай він буде поруч
|
| І дихає в шию мені —
|
| Я вірю його сильному плечу.
|
| Не чекай мене — не треба.
|
| Якось, як у сні,
|
| Я просто не стерплю і закричу:
|
| Він — Гастарбайтер,
|
| Його обличчя чорно від копоти і гарі,
|
| Замріть, Рюрики, дивіться — він в ударі.
|
| Він сильний, а ти безсилий, так!
|
| Він — Гастарбайтер,
|
| Він заводив куранти над зубатою стінкою
|
| І зологоловий ніжно цілував коліна.
|
| Просто супер, але не факт.
|
| Хороші дівчата - страшні люди -
|
| Відкусять тебе і залишать на страві.
|
| Тату, ми пити там не будемо.
|
| Бісквіт «Деліфранс», дві смужки та кави,
|
| Я знаю давно, де живе його профіль.
|
| Тату, він мій Мефістофель.
|
| Нехай він буде поруч
|
| І дихає в шию мені —
|
| Я вірю його сильному плечу.
|
| Не чекай мене — не треба.
|
| Якось, як у сні,
|
| Я просто не стерплю і закричу:
|
| Він — Гастарбайтер,
|
| Він танцював з ментами дивні балет.
|
| Нехай навіть ім'ям не названа планета
|
| Він сильний, а ти безсилий, так!
|
| Він-Гастарбайтер,
|
| Йому так весело і страшно в лапах МКАДу,
|
| Йому щастить поки, і, мабуть, так треба.
|
| Просто супер, але не факт.
|
| Вже закінчено день,
|
| Вже напізжено грошей,
|
| У мерседесі сiдають мерзотнi сичi,
|
| Лізуть, мов таргани, крізь прошпекти і площі
|
| Дорогі мої москвичі. |