Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Отражение, виконавця - Цитадель. Пісня з альбому Из глубины веков, у жанрі Классика метала
Дата випуску: 17.12.2020
Лейбл звукозапису: Cezis
Мова пісні: Російська мова
Отражение(оригінал) |
Локон дивных волос от света |
Залит серебром, |
Неведомый образ, |
Окутанный сном, |
Мне будто знаком... |
Кто ты - утро не даст ответа, |
Коснётся крылом, |
И, снова мой разум |
Скрыв пеленой, |
Играет судьбой. |
Твой пристальный взгляд упал на меня, но снова сгущается мрак |
Твое отражение |
Мне так мешает жить, |
Эта любовь подобна тени - |
И некого винить. |
Недолгая слава, |
Обращая сердце в лёд, |
Мне не подарит шанс, |
Ведь я это знаю, |
Но все вспоминаю |
Лишь в смертный час. |
Словно горький туман, измены |
С разных сторон, |
Судьба правит тризну, |
И даже король |
Мне станет врагом. |
И не сгинуть на поле брани, |
Но молвит пророк, |
Что в озере жизни |
Отравлен исток, |
Приходит мой срок. |
Твой пристальный взгляд упал на меня но снова сгущается мрак |
Твое отражение |
Мне так мешает жить, |
Эта любовь подобна тени - |
И некого винить. |
Недолгая слава, |
Обращая сердце в лёд, |
Мне не подарит шанс, |
Ведь я это знаю, |
Но все вспоминаю |
Лишь в смертный час. |
Слова легенды скрывают века, |
И в погребальном в костре золотом |
Горит проклятье, |
Мы засыпаем в огне, и река |
Уносит память древних богов. |
(переклад) |
Локон чудового волосся від світла |
Залитий сріблом, |
Невідомий образ, |
Огорнутий сном, |
Мені ніби знайомий... |
Хто ти – ранок не дасть відповіді, |
Торкнеться крилом, |
І, знову мій розум |
Приховавши пеленою, |
Грає долею. |
Твій пильний погляд упав на мене, але знову згущується морок |
Твоє відображення |
Мені так заважає жити, |
Це кохання подібне до тіні. |
І нема кого звинувачувати. |
Недовга слава, |
Звертаючи серце в лід, |
Мені не подарує шанс, |
Адже я це знаю, |
Але все згадую |
Лише у смертну годину. |
Немов гіркий туман, зради |
З різних сторін, |
Доля править тризну, |
І навіть король |
Мені стане ворогом. |
І не згинути на полі лайки, |
Але говорить пророк, |
Що в озері життя |
Отруєний джерело, |
Настає мій термін. |
Твій пильний погляд упав на мене але знову згущується морок |
Твоє відображення |
Мені так заважає жити, |
Це кохання подібне до тіні. |
І нема кого звинувачувати. |
Недовга слава, |
Звертаючи серце в лід, |
Мені не подарує шанс, |
Адже я це знаю, |
Але все згадую |
Лише у смертну годину. |
Слова легенди приховують віки, |
І в похоронному в багатті золотому |
Горить прокляття, |
Ми засинаємо у вогні, і річка |
Забирає пам'ять стародавніх богів. |