Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Mormors julstjärna, виконавця - Triakel. Пісня з альбому Vintervisor, у жанрі
Дата випуску: 31.12.1999
Лейбл звукозапису: Mono
Мова пісні: Шведський
Mormors julstjärna(оригінал) |
Jag kom från timmerskogen |
Denna julafton mulen och grå |
Det var klent med sjöarnas isar |
Och tungsamma mil att gå |
Det var min debut i skogen |
Ty jag var bara fjorton år |
Och aldrig glömmer jag slitet |
Vart än mina tankar går |
Jag kände mig trött och hungrig |
Där jag traskade fram i snön |
Och till slut blev jag frestad |
Att prova isen på sjön |
Jag såg för mitt indre vår stuga |
Och mormor och hunden Pan |
Jag visste att mor skulle vänta |
Med att tända vår julegran |
Då var skymningen redan kommen |
Och jag såg ej om isen bar |
Men vad tjäner det till att fråga |
När man inte får något svar |
Då lyste plötsligt en stjärna |
Iganom allt mörker och dis |
Jag ser den än för mitt inre |
När jag går över frusen is |
Ty mormor satt därhemma |
I vårt lilla ensliga tjäll |
Hon hade tänt den stjärna |
Som lyste min väg denna kväll |
Den ledde mig fram över isen |
Liksom en osynlig hand |
Och än kan jag inte fatta |
Att hag någonsin nådde land |
Men ibland på min svåra vandring |
Denom livets mörka snår |
Så ser jag den julestjärna |
Som lyste när vägen var svår |
(переклад) |
Я прийшов із лісового лісу |
Цей Святвечір похмурий і сірий |
Його було мало з льодом озер |
І громіздкі милі пішки |
Це був мій дебют у лісі |
Бо мені було всього чотирнадцять років |
І я ніколи не забуду зношеність |
Куди б не йшли мої думки |
Я відчував себе втомленим і голодним |
Там, де я ламався по снігу |
І зрештою я спокусився |
Щоб спробувати лід на озері |
Я бачив для свого інтер’єру наш котедж |
І бабуся, і пес Пан |
Я знав, що моя мама почекає |
Засвітивши нашу ялинку |
Тоді вже настали сутінки |
І я не бачив, чи голий лід |
Але чого ж питати |
Коли не отримуєш відповіді |
І раптом засяяла зірка |
Крізь всю темряву і туман |
Я все ще бачу це для себе |
Коли я ходжу по замерзлому льоду |
Бо вдома сиділа бабуся |
У нашому маленькому самотньому наметі |
Вона запалила цю зірку |
Що освітлювало мені шлях цього вечора |
Це привело мене через лід |
Як невидима рука |
І все-таки не можу зрозуміти |
Ця карга коли-небудь досягала землі |
Але іноді в моєму важкому поході |
Крізь темні хащі життя |
Ось як я бачу ту пуансетію |
Який світився, коли дорога була важка |