| Я не міг розібрати ознаки, але думаю, що сьогодні ввечері буду собою
|
| Рекорди б’ють, але якимось чином ми домагаємося здібності
|
| І все, що ми маємо, — це повторювана мрія, яку ми можемо втримати
|
| Це замерзає, коли ти йдеш у центр міста і знаєш, що я — те тепло, яке тобі потрібно
|
| Я прокинувся, а ти – за півсвіту
|
| Ще не пізно, коли ви за півсвіту
|
| Тож не бійся, ти мені потрібен
|
| Ти знаєш, що я зустріну тебе там і побачу, як ти пливеш по великих озерах
|
| Я не міг розібрати ознаки, але не можу бути одним сьогодні ввечері
|
| Немає надії, коли поруч нікого немає
|
| І все, що ми маємо, — це незнайомі речі, які ми повинні зрозуміти зараз
|
| Я прокинувся, а ти – за півсвіту
|
| Ще не пізно, коли ви за півсвіту
|
| Тож не бійся, ти мені потрібен
|
| Ти знаєш, що я зустріну тебе там і побачу, як ти пливеш по великих озерах
|
| Або ми просто дамо речі відтанути наразі
|
| І все це повернеться в озеро й до хмар
|
| Рекорди б’ють, але якимось чином ми домагаємося здібності
|
| Мені потрібно щось, за що я можу триматися
|
| Я не сплю
|
| Тож не бійся, ти мені потрібен
|
| Ти знаєш, що я зустріну тебе там і побачу, як ти пливеш по великих озерах |