| Я слухав краплі дощу
|
| Сьогодні ввечері краплі дощу капають у мої вікна
|
| Я прислухався до всіх своїх страхів і себе
|
| Я слухав тишу
|
| Тиша наповнює повітря нескінченний час
|
| Я так довго слухав тишу
|
| Але сьогодні я щось почув по своєму радіо
|
| І це зводить мене з розуму, Господи
|
| Є щось у тому, як ви вимовляєте моє ім’я
|
| І я приручений, так
|
| Тому припиніть, я трошки не на своєму місці
|
| Тому що я зовсім один і нікого немає вдома
|
| Тож зачекайте, якщо ви трошки не вірите
|
| Бо ми хочемо все це
|
| Але ми знаємо, що впадемо
|
| Зараз у річці набряк
|
| Забагато сліз і банків, які вони розірвуть
|
| Забагато сліз, і банки почнуть ламатися
|
| Тому що я бігаю вже давно
|
| Я шукав правильний шлях
|
| Забагато доріг, які змушують мене вагатися
|
| Але сьогодні я щось почув по своєму радіо
|
| І це зводить мене з розуму, Господи
|
| Є щось у тому, як ви вимовляєте моє ім’я
|
| І я приручений, так
|
| Тому припиніть, я трошки не на своєму місці
|
| Тому що я зовсім один і нікого немає вдома
|
| Тож зачекайте, якщо ви трошки не вірите
|
| Бо ми хочемо все це
|
| Але ми знаємо, що впадемо
|
| О, зупиніться, бо я трохи не на своєму місці
|
| Тому що я зовсім один і нікого немає вдома
|
| Тож зачекайте, якщо ви трошки не вірите
|
| Бо ми хочемо все це
|
| Але ми знаємо, що впадемо
|
| Так, ми знаємо, що впадемо
|
| Але ми знаємо, що впадемо |