Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Pastillitas Del Olvido, виконавця - Tan Bionica. Пісня з альбому Obsesionario, у жанрі Музыка мира
Дата випуску: 31.01.2019
Лейбл звукозапису: Pirca
Мова пісні: Іспанська
Pastillitas Del Olvido(оригінал) |
En una esquina de mi barrio hay una tienda |
Que vende unas pastillas para olvidar |
Los vecinos aseveran que su efecto prolifera |
Pero yo no las quise ni probar |
Pastillitas del olvido tengan el recuerdo vivo |
De la noche que la vi bailar |
Se movía como loca inestable y caprichosa |
Y era triste como mi ciudad, como mi ciudad |
Y yo que te di todas mis noches a vos |
Sin lamento ni reproches |
Te di en las noches y los días |
Mis mejores melodías |
En las horas mas tremendas de mi vida |
Yo te espero todavía |
Yo creo que el olvido es una fantasía |
Y así destinado a padecerte |
Sigo loco como siempre |
Inventando lo que sea para verte |
En un rincón de mi memoria sobran noches de tristeza |
Poca gloria y soledad |
Y en el hueco de los años mas dorados |
Caben tus ojos prestados y un adiós para olvidar |
Pastillitas del olvido tengan el recuerdo vivo |
De la noche que la vi bailar |
Se movía como loca inestable y caprichosa |
Y era triste como mi ciudad, como mi ciudad |
Y yo que te di todas mis noches a vos |
Sin lamento ni reproche |
Te di en las noches y los días |
Mis mejores melodías |
En las horas más tremendas de mi vida |
Yo te espero todavía |
Yyo creo que el olvido es una fantasía |
Y así destinado a padecerte |
Sigo loco como siempre |
Inventando lo que sea para verte |
Y yo que te di todas mis noches a vos |
Sin lamento ni reproche |
Baila tu milonga preferida |
Que esta oscuro todavía |
Que amanece y se nos acaba la vida |
Yo te espero todavía |
Yo creo que el olvido es una fantasía |
Y así destinado a padecerme |
Sigo loco como siempre |
Inventando lo que sea para verte |
(переклад) |
У кутку мого мікрорайону є магазин |
Це продає якісь таблетки, щоб забути |
Сусіди стверджують, що його дія посилюється |
Але я навіть не хотів їх пробувати |
Маленькі пігулки забуття зберігають пам'ять |
З тієї ночі я бачив, як вона танцює |
Вона рухалася як божевільна нестійка і примхлива |
І було сумно, як моє місто, як моє місто |
І я, який віддав тобі всі свої ночі |
Без жалю чи докорів |
Я дав тобі в ночі й дні |
мої найкращі мелодії |
У найстрашніші години мого життя |
Я все ще чекаю на тебе |
Я вважаю, що забуття – це фантастика |
І так судилося страждати тебе |
Я як завжди божевільний |
Вигадую будь-що, щоб побачити вас |
В куточку моєї пам'яті багато сумних ночей |
мало слави і самотності |
І в ополонці найзолотіших літ |
Ваші позичені очі підходять і прощайте, щоб забути |
Маленькі пігулки забуття зберігають пам'ять |
З тієї ночі я бачив, як вона танцює |
Вона рухалася як божевільна нестійка і примхлива |
І було сумно, як моє місто, як моє місто |
І я, який віддав тобі всі свої ночі |
Без жалю і докору |
Я дав тобі в ночі й дні |
мої найкращі мелодії |
У найстрашніші години мого життя |
Я все ще чекаю на тебе |
І я вважаю, що забуття – це фантастика |
І так судилося страждати тебе |
Я як завжди божевільний |
Вигадую будь-що, щоб побачити вас |
І я, який віддав тобі всі свої ночі |
Без жалю і докору |
Танцюйте свою улюблену мілонгу |
ще темно |
Це світає і наше життя закінчується |
Я все ще чекаю на тебе |
Я вважаю, що забуття – це фантастика |
І так судилося страждати |
Я як завжди божевільний |
Вигадую будь-що, щоб побачити вас |