Переклад тексту пісні Позвони сама - Светлана Разина

Позвони сама (оригінал)

Трудно жить на свете, зная: всё когда-то пройдёт.
Трудно быть загадкой, если в сердце рана живёт.
Каждая минута думает о нём, зная о желании твоём.
Женская ошибка, вот преграда тут — ждать, когда тебя позовут.
Но не стать сильней от любви своей,
Ты будешь прятать глаза и смотреть в никуда.
Тревожный взгляд твоих очарованных глаз его не тронет.
Словно в первый раз, ты объясняешь себе,
Что дело вовсе не в том,
Что просто ветер, просто снег за окном.
Но подними глаза, любовь даёт права,
И снег растает — позвони ему сама.
Смотрится неважно в зеркале немая печаль.
Он тебя не знает и не понимает, а жаль.
Если б он заметил, кто грустит о нём,
Сердце б загорелось огнём,
С тайною надеждой, с трепетом в груди,
Ты ему сама позвони.
Но не стать сильней от любви своей,
Ты будешь прятать глаза и смотреть в никуда.
Тревожный взгляд твоих очарованных глаз его не тронет.
Словно в первый раз, ты объясняешь себе,
Что дело вовсе не в том,
Что просто ветер, просто снег за окном.
Но подними глаза, любовь даёт права,
И снег растает — позвони ему сама.

Позвони сама (переклад)

Важко жити на світі, знаючи: все колись пройде.
Важко бути загадкою, якщо в серці рана живе.
Кожна хвилина думає про нього, знаючи про бажання твоє.
Жіноча помилка, ось перешкода тут чекати, коли тебе покличуть.
Але не стати сильнішим від любові свого,
Ти ховатимеш очі і дивитися в нікуди.
Тривожний погляд твоїх зачарованих очей його не торкнеться.
Наче вперше, ти пояснюєш собі,
Що справа зовсім не в тому,
Що просто вітер, просто сніг за вікном.
Але підніми очі, любов дає права,
І сніг розтане — подзвони йому сама.
Виглядає неважливо в дзеркалі німий смуток.
Він тебе не знає і не розуміє, а шкода.
Якщо б він помітив, хто сумує про нього,
Серце б загорілося вогнем,
Із таємною надією, з трепетом у грудях,
Ти йому сама зателефонуй.
Але не стати сильнішим від любові свого,
Ти ховатимеш очі і дивитися в нікуди.
Тривожний погляд твоїх зачарованих очей його не торкнеться.
Наче вперше, ти пояснюєш собі,
Що справа зовсім не в тому,
Що просто вітер, просто сніг за вікном.
Але підніми очі, любов дає права,
І сніг розтане — подзвони йому сама.