Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Ждём перемен, виконавця - Стриж. Пісня з альбому Кислород, у жанрі Русский рэп
Дата випуску: 01.06.2010
Лейбл звукозапису: azimutzvuk
Мова пісні: Російська мова
Ждём перемен(оригінал) |
Ушла зима меня опустошив до дна, |
Но главное что в близком круге, пока все живы |
Я жадно у открытого окна ловлю мотивы |
Так долго ожидаемой весны |
С ее привычным сочетаньем звуков, |
В которых нет эффектов новизны |
Что так противно режет ухо |
Простые ноты, явно не до сна |
И этот минус из моих колонок скоро будет радовать тебя, |
А ветерок беспечен, но упрямый |
Срывает листья, бьет о переплет оконной рамы |
Я здесь с братьями застилаю без рекламы |
И нам неважен день, привычка делать все ночами |
За чашкой чая или чего-нибудь покрепче |
Ты понимаешь, так ведь легче |
Не обращай внимание не встречный ветер, |
Он скоро стихнет и придет неторопливый вечер |
Зажжет огни, умоет улицы водой |
И мы почувствуем как пахнет городской весной |
Ждем перемен и позитивно настроены |
Жгем мониторы, заряжая во все стороны |
Ждем перемен и позитивно настроены |
Жгем мониторы, заряжая во все стороны |
Ждем перемен и позитивно настроены |
Жгем мониторы, заряжая во все стороны |
Ждем перемен и позитивно настроены |
Жгем мониторы, заряжая во все стороны |
Запах шаурмы и тонкий аромат наживы |
Сыро и дождливо, с нетерпеньем жду прилива |
Не по пути — счастливо, и не жги напрасно топливо |
Лениво ходят дворники, на лобовухе капли |
Потухли в бытовухе, замки растворились в воздухе |
Кто-то восстанавливает силы после промаха |
Если хватит пороха, а я держу себя в руках |
Уже давно не видел дряни, в крупных размерах |
Крашенная в черный цвет железная оградка |
У отца бываю редко, захожу скрипит калитка |
Встреча коротка и также горькая как водка |
Хоронили падал снег, слоем пуха гладким |
Воробьи на ветках, вдыхаю кислород |
Все чем дышит и живет, твой и мой город |
Где каждый в чем-то варится, меняя выраженье лица |
Из последних сил пытаюсь не сломаться |
(переклад) |
Пішла зима мене спустошивши до дна, |
Але головне що в близькому колі, поки всі живі |
Я жадібно біля відкритого вікна ловлю мотиви |
Так довго очікуваної весни |
З її звичним поєднанням звуків, |
У яких немає ефектів новизни |
Що так гидко ріже вухо |
Прості ноти, явно не до сну |
І цей мінус з моїх колонок скоро буде тішити тебе, |
А вітерець безтурботний, але упертий |
Зриває листя, б'є про палітурку віконної рами |
Я тут із брати застилаю без реклами |
І нам неважливий день, звичка робити все ночами |
За чашкою чаю або чогось міцнішого |
Ти розумієш, адже легше |
Чи не звертай увагу не зустрічний вітер, |
Він незабаром стихне і прийде неквапливий вечір |
Засвітить вогні, вмиє вулиці водою |
І ми відчуємо як пахне міською весною |
Чекаємо на зміни і позитивно налаштовані |
Палимо монітори, заряджаючи на всі боки |
Чекаємо на зміни і позитивно налаштовані |
Палимо монітори, заряджаючи на всі боки |
Чекаємо на зміни і позитивно налаштовані |
Палимо монітори, заряджаючи на всі боки |
Чекаємо на зміни і позитивно налаштовані |
Палимо монітори, заряджаючи на всі боки |
Запах шаурми і тонкий аромат наживи |
Сиро і дощливо, з нетерпінням чекаю припливу |
Не по шляху — щасливо, і не жги даремно паливо |
Ліниво ходять двірники, на лобовусі краплі |
Згасли в побутовусі, замки розчинилися в повітрі |
Хтось відновлює сили після промаху |
Якщо вистачить пороху, а я тримаю себе в руках |
Вже давно не бачив погань, у великих розмірах |
Фарбована в чорний колір залізна огорожа |
У батька є рідко, заходжу скрипить хвіртка |
Зустріч коротка і також гірка як горілка |
Ховали падав сніг, шаром пуху гладким |
Горобці на гілках, вдихаю кисень |
Все чим дихає і живе, твоє і моє місто |
Де кожен у чомусь вариться, змінюючи вираз обличчя |
З останніх сил намагаюся не зламатися |