Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні One Night As I Lay On My Bed, виконавця - Steeleye Span.
Дата випуску: 31.05.1970
Мова пісні: Англійська
One Night As I Lay On My Bed(оригінал) |
One night as I lay on my bed, |
I dreamed about a pretty maid. |
Love so oppressed, |
I could take no rest; |
Love did torment me so. |
So away to my true love I did go |
And when I came to my love’s window, |
I boldly called her by her name, |
For your sweet sake |
I’m come here this late, |
Through this bitter frost and snow, |
So open your window, my love, do. |
My mam and dad they are both awake, |
And they are sure for to hear us speak. |
There’ll be no excuse |
Then but sore abuse, |
Many a bitter word and blow. |
So begone from my window, my love, do. |
Your mam and dad they are both asleep, |
And they are sure not to hear us speak, |
They’re sleeping sound |
On their bed of down, |
And they draw they breath so low. |
So open your window, my love, do. |
My lover rose and she opened the door, |
And just like an angel she stood on the floor. |
Her eyes shone bright |
Like the stars at night, |
No diamonds could shine so. |
So in with my true love I did go. |
(переклад) |
Одного разу вночі, коли я лежав на своєму ліжку, |
Я мріяла про гарну покоївку. |
Любов так пригнічений, |
Я не міг відпочити; |
Кохання мене так мучило. |
Тож до свого справжнього кохання я пішов |
І коли я підійшов до вікна свого кохання, |
Я сміливо назвав її її ім’ям, |
Заради вашого солодкого |
Я прийшов сюди так пізно, |
Крізь цей лютий мороз і сніг, |
Тож відчиняй вікно, моя люба, зроби. |
Мої мама й тато, вони обоє не сплять, |
І вони обов’язково почують, як ми говоримо. |
Виправдання не буде |
Тоді, але тяжке знущання, |
Багато гірких слів і ударів. |
Тож відійди від мого вікна, моя люба. |
Твої мама і тато вони обидва сплять, |
І вони точно не почують, як ми говоримо, |
Вони сплять |
На їхньому ліжку з пуху, |
І вони малюють, так низько дихають. |
Тож відчиняй вікно, моя люба, зроби. |
Мій коханий підвівся, і вона відчинила двері, |
І як ангел, вона стояла на підлозі. |
Її очі яскраво сяяли |
Як зорі вночі, |
Ніякі діаманти не могли б так сяяти. |
Тож зі своєю справжньою любов’ю я пішла. |