| Ми описуємо речі, які нас оточують
|
| У текстах, у малюнках, у фільмах, у розмовах
|
| Ми пишемо історію, а вони пишуть наше життя
|
| Ми бігаємо й котимося рухами, які нас рухають
|
| Ми думаємо, заїкаємося і їмо тексти
|
| Вони скаржаться, хвалять і обіцяють кращі речі
|
| Ми вириваємо їх з теорії і застосовуємо
|
| А потім перевірте, чи може вона змінитися
|
| Витягуємо практику і прикрашаємо знос
|
| І називайте це радше стратегією, ніж тактикою
|
| Ми змінюємо правопис, обґрунтовуємо те, що робимо
|
| І деконструюйте образи, ми дбаємо про сміливість
|
| Виявляємо солідарність, зміцнюємо, підтримуємо
|
| Утопія - це сьогодення, з радістю чекає завтра
|
| Чекаємо на країну чудес, зараз над нею працюємо
|
| І вчитися на вчорашніх помилках і успіхах
|
| Моя утопія не так вже й далеко, я це розумію
|
| Тому що це дуже добре живе в моїй голові, а отже, і в моїх діях
|
| Я навряд чи вірю в правду, але в реальність
|
| Повірити, що цього більше не станеться, вже пізно
|
| Для життя відповідно до потреб і можливостей
|
| Нескінченні процеси - це розвиток, тривають вічно
|
| Усе між повсякденним життям і політичними вимогами
|
| Давайте повалимо норми і позбавимо порядку і
|
| Вважайте дрібні та великі речі емансипаційними
|
| Ми цінуємо це, навіть якщо з боку це не здається логічним
|
| Але ми все більше дізнаємося про внутрішні зв’язки
|
| Ось чому ми також думаємо про категоризації разом
|
| У нас є не тільки критика, але й альтернативи
|
| Ми робимо це все з гніву і все з любові
|
| До біса досконалість, коли є пристрасть
|
| Ось як співіснують фокус і розширене бачення
|
| Ми багато спілкуємося, розмовляємо, розмірковуємо
|
| Так ми приймаємо рішення про шляхи та цілі
|
| Чекаємо на країну чудес, зараз над нею працюємо
|
| Ми вчимося один у одного і таким чином можемо покращуватись |