| Весь цей комфорт втрачено за секунди
|
| У палаючі поля невідомого
|
| Я бачив страх, відчув гуркіт
|
| Наші очі вибухають, Наші спогади втрачені назавжди
|
| Ми йдемо вниз
|
| Я думав, що нас ніколи не знищити
|
| Втрачений і потягнутий із сорому
|
| Бути єдиним цілим із придуманим
|
| На цьому все закінчується, але куди нам йти?
|
| Чи зможемо як з’ясувати
|
| Де будуть лежати наші серця?
|
| Перевершення, сповнене болю
|
| Наша душа без імені
|
| У ніч, коли наші руки сплітаються
|
| (Ніколи не відпускай мене)
|
| Ми володіли своїм часом, але тут тонемо
|
| (У сльозах, які ми зібрали)
|
| Повільно ми піднялися, щоб глянути на небо
|
| (Ніколи не відпускати)
|
| Батько і син дивляться, як світ падає
|
| Наша реальність втрачена в рух
|
| Ніколи не повернусь
|
| Ваші губи рухаються, але немає звуку
|
| Спостерігаючи, як вмирає останнє світло
|
| Відчуваючи наше останнє зітхання
|
| Разом, як ми програли
|
| Програли наш останній бій
|
| Я думав, що нас ніколи не знищити
|
| Втрачений і потягнутий із сорому
|
| Бути єдиним цілим із придуманим
|
| На цьому все закінчується, але куди нам йти?
|
| Чи зможемо як з’ясувати
|
| Де будуть лежати наші серця?
|
| Ми знали це до кінця
|
| Зростаюча тінь, що приніс цей день
|
| Принесли цього дня
|
| Нехай це прийде
|
| Немає страху
|
| Все одразу
|
| Ми вже заціпеніли
|
| У ніч, коли наші руки сплітаються
|
| (Ніколи не відпускай мене)
|
| Ми володіли своїм часом, але тут тонемо
|
| (У сльозах, які ми зібрали)
|
| Повільно ми піднялися, щоб глянути на небо
|
| (Ніколи не відпускати)
|
| Батько і син дивляться, як світ падає
|
| Спускайся
|
| Спускайся
|
| Вершина хвилі ніщо
|
| Наші амбіції поволі розривались
|
| Але ми все ще стоїмо
|
| У ніч, коли наші руки сплітаються
|
| (Ніколи не відпускай мене)
|
| Ми володіли своїм часом, але тут тонемо
|
| (У сльозах, які ми зібрали)
|
| Повільно ми піднялися, щоб глянути на небо
|
| (Ніколи не відпускати)
|
| Батько і син дивляться, як світ падає
|
| Іди |