| На відстані світлових років від завтрашнього дня
|
| Далеко за межі вчорашнього дня
|
| Вона спостерігає, серце болить від смутку
|
| Вона розбита, що чекає
|
| Сподіваючись, коли все сказано і зроблено, ми навчимося любити й бути як одне одне
|
| Приспів
|
| О, Старлайт, не плач, ми встигнемо завтра
|
| О Starlight, не плач, ми знайдемо місце, де ми належимо (де ми
|
| належати)
|
| І так ви знаєте, ви ніколи не будете сяяти на самоті
|
| На горизонті сплять тіні
|
| Залиште нас наляканими та наляканими
|
| Як наслідки розділеного світу
|
| Це приносить їй сльози і стільки болю
|
| Тож ми заховаємося від темряви
|
| Сподіваємося знайти, з чого ми можемо почати
|
| Приспів
|
| О, Старлайт, не плач, ми встигнемо завтра
|
| О Starlight, не плач, ми знайдемо місце, де ми належимо (де ми
|
| належати)
|
| І так ви знаєте, ви ніколи не будете сяяти на самоті
|
| Starlight ми знайдемо місце, де ми належимо (ми належимо)
|
| Ви побачите, як гори падають і перетворюються на порох
|
| І є одна річ, яка не зміниться
|
| Я вважаю, що в кожному з нас є щось, що завжди залишається
|
| Це залишиться назавжди, доки любов ніколи не згасне
|
| Приспів
|
| О, Старлайт, не плач, ми встигнемо завтра
|
| О Starlight, не плач, ми знайдемо місце, де ми належимо (де ми
|
| належати)
|
| І так ви знаєте, ви ніколи не будете сяяти на самоті
|
| Starlight ми знайдемо місце, де ми належимо (ми належимо)
|
| Вона спостерігає, серце болить від смутку
|
| Вона розбита, що чекає |